За кілька днів розпочинається вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Абітурієнти та їх батьки сьогодні у пошуках майбутнього місця навчання. Від правильного вибору ВНЗ залежить і життя, і майбутній добробут, і статус молодої людини у суспільстві. Про це та багато іншого – в розмові з ректором Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, професором Володимиром Стибелем.
Володимире Володимировичу, запитаю, як кажуть, «просто з мосту»: для чого варто поступати до Львівського ветуніверситету?
Якщо я скажу, що навчатися в одному з найстарших ветеринарних університетів Європи це престижно, то для сучасного «просунутого» випускника школи цього аргументу буде явно замало. А те, що практично кожен випускник нашого начального закладу без проблем знаходить собі роботу – то вже аргумент. Ну де ви бачили бідного ветеринара?
Звичайно, якщо студент підчас навчання бив байдики й ледве тягнув на трійочку, то хто захоче такого спеціаліста. Ніхто ж не піде до лікаря-неука. А за добрими фахівцями до нас черга стоїть. Наші студенти вже з третього курсу працюють. Їх запрошують на практику найкращі агропідприємства усієї Західної України. Мали ми гарну випускницю з Волині, думали піде в аспірантуру. Але дівчина вибрала роботу ветлікаря на птахофабриці: біля дому й зарплата в 5-7 тисяч гривень для села цілком пристойна.
Нещодавно у нас були керівники потужної агрофірми «Перлина Поділля», що на Хмельниччині. Це підприємство є одним з найефективніших та найпродуктивніших виробників сільськогосподарської продукції в Україні. Мають 7 тис.га угідь. Основним напрямком в тваринництві у них є племінне молочне скотарство. Так от, вони також беруть наших студентів на оплачувану практику. І крім цього, гарантують працевлаштування з гідною зарплатою та дають квартиру. Ну що ще може бути кращим для початку професійної кар’єри?
Це звичайно добре, що ваші бакалаври та магістри не поповнюють армію безробітних. Але сьогодні студента не можна вчити на «рахівниці», він має бути конкурентноздатним на ринку праці.
У нас є чітке усвідомлення, що якщо ми йдемо до Європи, до світових стандартів, то нас чекає неймовірна конкуренція на освітньому ринку. І єдиним мірилом тут є якісні знання, практичні вміння та навички наших студентів. Ми кілька років поспіль налагоджуємо тісні взаємини з нашими іноземними партнерами.
У рамках гранту ЄС «Ветеринарна школа передової діагностичної техніки зі спеціалізованими лабораторіями» спільно з колегами з Люблінського природничого університету (Польща) ми завершили масштабний проект із оснащення найсучаснішою діагностичною апаратурою. Можу стверджувати, що кращого обладнання жоден ВНЗ ветеринарного профілю в Україні на сьогодні немає. Його вартість понад 750 тисяч євро. В університеті вже працює пересувна ветеринарна лабораторію, що створена на базі автомобіля «Рено». Змонтовано 11 сучасних потужних мікроскопів німецької фірми «Leica». Серед них й унікальний прилад з системою цифрової реєстрації запису. Сама лише телевідеокамера до цього мікроскопу коштує 80 тисяч гривень.
Також працює цифровий рентгенівський кабінет найвищого світового рівня. Він дає змогу отримати цифрове зображення уражених частин тіла тварини буквально за кілька хвилин. І при цьому не використовується рентгенівська фотоплівка. У його комплект входить власне рентгенівський апарат, системні блоки, два спеціальні потужні монітори, програмне забезпечення. Загальна вартість – близько 800 тисяч гривень.
Отримане обладнання дає змогу студентам на практиці знайомитись з передовими технологіями та оволодіти найсучаснішими методами практичної діагностики. Натомість аспіранти, доценти та професори зможуть проводити наукові дослідження на найвищому європейському рівні, а фотофіксація проведених дослідів та експериментів сприятиме якісному покращенню наукових публікацій.
До речі, за результатами рейтингу вищих навчальних закладів, що базується на показниках бази даних Scopus, наш університет займає 42 місце в Україні і друге серед усіх аграрних ВНЗ.
А студентам не лячно «спілкуватись» з такою дорогою технікою? Вони мають змогу стажуватись за кордоном?
Не лячно, у них добрі викладачі. Мені видається, що власне наші студенти чи не найактивніше використовують можливості таких обмінів. У нас підписано багато міжнародних умов, особливо з колегами з Польщі. І викладачі, і студенти мають змогу проводити наукові дослідження у наших партнерів у Вроцлаві, Ольштині, Кракові та Жешові. Вроцлавський природничий університет виділяє для цього навіть спеціальну стипендію імені професора Товпи. Її розмір становить 1300 злотих на місяць.
Ось зараз 20 студентів поїхали на практику до Болгарії. Влітку кілька наших майбутніх технологів проходитимуть практику на переробних підприємствах півдня Франції. Ця практика відбувається в рамках українсько-французьких академічних обмінів. Жити вони будуть у родинах власників цих підприємств, а у вільний від практики час спілкуватимуться зі своїми ровесниками, удосконалюватимуть французьку мову, вивчатимуть культуру та звичаї Франції.
Працюють наші діти і на фермах Данії, Голландії, інших країн. Що важливо – вони здобувають там безцінний практичний досвід, який зможуть реалізувати в Україні. І зрозуміло, що за свою роботу вони заробляють серйозні гроші. Наші студенти можуть заробляти більше від ректора і я цьому лишень радію.
Між іншим наші випускники мають власні ветеринарні клініки в Ізраїлі, США, Канаді. На Заході професія ветлікаря є дуже оплачуваною і суспільно затребуваною. Для цікавості скажу, що ветеринари в тій же Америці заробляють не менше, а ніж юристи. Це дуже шанована в Штатах професія. До речі, українські ветлікарі в США навіть створили свою асоціацію.
Але ж не лише на ветеринарних лікарів вчать у вашому університеті.
Та звичайно. У нас нині працює п’ять факультетів: ветеринарної медицини; економіки та менеджменту; харчових технологій та біотехнології; біолого-технологічний; ветеринарної гігієни, екології та права. На 32 кафедрах вчиться близько чотирьох тисяч студентів. Навчатися у нашому університеті можна на 20 спеціальностях та спеціалізаціях як денної, так і заочної форм навчання. Серед них: ветеринарна медицина, харчові технології, технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва, біотехнологія і біоінженерія, екологія, маркетинг, менеджмент, економіка та багато інших. З цього року відкриваємо нову магістерську програму – «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза». Це надзвичайно перспективна спеціальність.
Сьогодні Україна нарощує свій потенціал в аграрній сфері. Наша продукція йде на розхват у цілому світі, відкриваються нові ринки Азії та Близького Сходу. Саудівська Аравія декларує, що може купувати у нас 1 мільйон тон м’яса овець. Це ж клондайк для наших фермерів! Але ефективне ведення тваринництва не можливе без доброго лікаря-ветеринара. Нині лише на Львівщині постають десятки приватних господарств, що спеціалізуються на вирощуванні худоби, виробництві сиру та молока. Відкриваються міні-переробні цехи та заводи. Майже у кожному містечку та селі працюють ветеринарні аптеки та клініки. І кругом потрібні висококваліфіковані працівники. Саме таких готують у нашому ветеринарному університеті.
А як цього року буде із державним замовленням? Чи піднімаєте плату за навчання?
Наразі цифр бюджетних місць немає. Але сподіваюсь, що у нашому університеті цей показник не буде меншим, а ніж у 2015 році. Так, до прикладу, на «Ветеринарну медицину» ми мали 110 бюджетних місць, на «Технологію виробництва і переробки продуктів тваринництва» – 42 місця, на «Екологію» – 18, на «Харчові технології та інженерію» – 14, на «Біотехнологію» – 10, на «Водні біоресурси та аквакультура» – 10.
Цього року Міністерство освіти і науки вводить нову систему розподілу місць. І ті ВНЗ, які будуть користуватися в абітурієнтів популярністю, можуть отримати й додаткові місця. Сподіваємось, що так буде на ветеринарному напрямку і на технології й переробці. Це сьогодні престижні й затребувані спеціалізації.
А ліцензований обсяг місць у нас набагато вищий. Хто не дістанеться на бюджетне навчання, той може спробувати вчитись на платній основі на стаціонарі чи заочно. Наша категорія студентів – це здебільшого вихідці з села. Ми розуміємо, що не всі мають великі кошти для освіти. Тому ціни на навчання у нас помірковані. Так минулого року вони коливались від 5100 до 9500 тисяч гривень за рік навчання. Цього року з огляду на чинне законодавство ми змушені будемо підняти оплату за навчання, але не набагато. Але думаю, що це все рівно буде конкуренційна на ринку ціна.
Хочу відзначити, що у нас значно зросла кількість бажаючих поступати зі сходу та центру України. Для цих дітей Львів – це вже давно Європа і нові можливості. Та й крім цього, наш університет розміщений компактно у самому історичному центрі Львова. Все поруч – і навчальні корпуси, і гуртожитки, і спорткомплекс. В університеті активно працює студентське самоврядування, різноманітні спортивні секції та гуртки, художні колективи. Маємо свою базу відпочинку у Східниці. Залишається, як то кажуть, тільки добре вчитись і життю радіти.
Розмовляв Андрій Болкун
