22 липня Польський Сейм прийняв резолюцію "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА". Таке рішення містить шокове для українського суспільства формулювання – внаслідок дій українських націоналістів загинули понад 100 тис. поляків. Як позначиться таке рішення на українсько-польських стосунках і якою має бути реакція української сторони, Гал-інфо з’ясовувало в істориків та експертів.
Експерт, керівник Українсько-Польської Правничої Спілки «Лексія консалт» Юрій Кміть зазначив, що резолюція про геноцид поляків на Волині з боку ОУН-УПА призведе до погіршення клімату українсько-польських стосунків, але інтереси України і Польщі у Європі переважать над тим, сталося багато десятиліть тому.
На думку експерта, резолюція Сейму може викликати в українських сил бажання дати на неї відповідь, зокрема, підняти питання українських жертв від рук поляків. «Взаємних образ в українців і поляків є багато і можна зайти дуже далеко», - зауважив Юрій Кміть.
Причиною ухвалення резолюції він називає провокацію з боку російських спецслужб, які останнім часом активно підтримували і фінансували різноманітні радикальні маргінальні структури. Відтак, саме ці структури спровокували обговорення питань українсько-польської історії в суспільстві і винесення його на розгляд Сейму.
«Радикали і раніше хотіли порушити це питання в польському парламенті, але правляча тоді дружня до України «Громадянська платформа» не допустила цього. Нинішня коаліція «Право і справедливість» вчинила такий недружній до України жест, засвідчивши, що в її середовищі є радикальні впливи», - додав експерт.
На думку керівника українсько-польської спілки, інтереси України і Польщі у Європі нині є важливішими, ніж події багаторічної давності. Водночас резолюція Сейму стала сигналом того, що українські спецслужби недопрацьовують як в Польщі, так і в Україні.
Юридичних наслідків для України визнання поляків жертвами геноциду з боку ОУН-УПА не матиме, стверджує Юрій Кміть.
Постанова польського Сейму про геноцид поляків на Волині є абсолютно політичною і не обґрунтованою. Це рішення не є історичним і не сприятиме українсько-польським стосункам. Про це заявив секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета.
«Дуже прикро, що це відбулося і таке рішення на певний період ускладнить українсько-польські стосунки. Таким питанням мають займатися не політики, а історики та експерти. Також прикро, що в проекті рішення, яке було опубліковане раніше, згадуються лише польські жертви і немає жодного слова про українські», - сказав Святослав Шеремета.
Він наголосив, що дуже хотілося б, щоб українсько-польські стосунки не постраждали від цього, і ми й надалі залишалися партнерами.
«Зараз на часі робота істориків, щоб нівелювати негатив від цього рішення», - наголосив він.
На запитання, чи можливі в Україні радикальні прояви незгоди із рішенням польського Сейму, як-от, руйнування пам’ятників тощо, Святослав Шеремета зазначив: «Сподіваюся, що цього не станеться, адже українці завжди показували себе, як культурна нація, і не будуть воювати з померлими».
Він також зазначив, що українська сторона повинна відреагувати на рішення Сейму.
«Логічним було б відповідне рішення українського парламенту з цього приводу. Також необхідно найшвидше виділити кошти на програми для дослідження українсько-польських стосунків. Потрібно, щоб на цю тему було більше публікацій у ЗМІ, сюжетів на телебаченні та радіопрограм. Потрібно, щоб журналісти приділяли цьому більшу увагу. Наразі ця трагедія висвітлювалася дуже однобоко і, на жаль, на інформаційному полі Україна програла», - зазначив Святослав Шеремета.
«Україна під час війни була окупована німецькими військами. Незалежної української держави тоді не існувало. Наслідки можуть бути хіба що для конкретних людей, які брали участь у вбивстві поляків, але події відбувалися дуже давно, тому вони можуть нести відповідальність хіба моральну», - додав Юрій Кміть.
Історик, директор музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий вважає, що постанова польського Сейму про геноцид поляків на Волині виглядає дуже сумно, адже роки діалогу щодо порозуміння між нашими народами в частині історичної пам’яті знівельовані.
«Для поляків війна – це минуле, а для нас – це сьогодення. Розумнішим у цій ситуації буде той, хто буде прагнути порозуміння . З українського боку історики та моральні авторитети налаштовані на пошук порозуміння. Шкода, що у це історичне питання втрутилася політика», - сказав Руслан Забілий.
Відповідаючи на запитання Гал-інфо, якою повинна бути реакція української сторони, він сказав: «Не думаю, що мала б бути якась реакція. Усе, що з цього приводу думає українське суспільство і українські науковці, вже сказано. Однак польські політики глухі до таких слів української сторони і поводяться незрозуміло. Це одностороннє і безглузде рішення з огляду на те, що відбувається зараз».
Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця вже заявив, що таке рішення польського Сейму про геноцид поляків на Волині може спровокувати відповідь з боку українських політиків, які доводитимуть, що з боку поляків також був геноцид українців. Відтак, нас може чекати непростий період взаємних звинувачень і заяв.
«Надзвичайно прикро, що частина польських політиків, приймаючи постанову про вшанування жертв Волині, так і не врахувала неодноразових звернень та пропозицій української сторони щодо спільної оцінки нашої спільної трагічної історії. Шкода, що перевагу було надано односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи хоча б українсько-польським експертним дослідженням та відповідним правовим висновкам того, що сталося», - заявив Дещиця.
Дипломат переконаний, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків та парламентарів, які «на свій розсуд і кожен по-своєму слушно будуть доказувати, що був геноцид і українців з боку поляків. Тому напевно нас чекає період взаємних звинувачень та заяв. І дай нам Боже всім мудрості, щоб це залишилося лише в площині політичних дебатів».
На думку українського посла, українцям самим потрібно відповідно оцінити свою історію і осудити ті дії та ті військові підрозділи, які відповідальні за злочини перед мирним населенням. Тим самим ми справедливо відмежуємо їх від загального героїчного процесу боротьби за незалежність та державність України. І в наших інтересах зробити це якнайшвидше.
Водночас він переконаний, що загиблим, і полякам, і українцям, зараз найбільше потрібне християнське вшанування їхньої пам'яті.
Відреагував також і президент України Петро Порошенко. На своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук він повідомив: «Шкодую щодо рішення польського Сейму. Знаю, багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій. Однак, маємо повернутися до заповіді Івана Павла ІІ – пробачаємо і просимо пробачення. Лише спільними кроками можемо прийти до християнського примирення і єднання. Лише разом зможемо з’ясувати всі факти трагічних сторінок спільної історії», - написав Порошенко.
Нагадаємо, сьогодні, 22 липня, Сейм Польщі проголосував за резолюцію "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА". За резолюцію проголосували 442 депутати, 0 – проти і 10 депутатів утрималися.
Основою резолюції став проект правлячої партії "Право і справедливість". Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943—1945 роках.
