Слухай онлайн

Я не прихильник різких дій в охороні здоров’я - Володимир Зуб

     Вже понад тиждень у міському управлінні охорони здоров’я новий начальник. Володимира Зуба -  висококваліфікованого хірурга з порівняно невеликим досвідом управлінської роботи – відшукали аж у Чернігові. Для багатьох його призначення на цю посаду було повною несподіванкою. Чого очікувати львівській медицині від новопризначеного начальника і якою він сам бачить свою роботу у Львові – у інтерв’ю з Володимиром Зубом.

   
- Пане Володимире, Ви перебуваєте на посаді близько тижня, але мабуть вже склали певну думку про медичну галузь у Львові. Поділіться, будь ласка, першими враженнями.
- Не хотів би використовувати термін враження, оскільки враження це є неточне знання. Я вивчив офіційну документацію, статистичну звітність, відвідав деякі лікувальні заклади Львова, зокрема поліклініки та стаціонари. Тож волію оперувати фактичними даними. Якщо говорити про кадрове забезпечення галузі, то інтелектуальний потенціал галузі достатньо високий, щоб виконувати найскладніші медичні завдання. У нас працює 3 147 лікарів, 6 214 медичних працівників, причому майже 80% лікарів мають достатній досвід та знання, щоб надавати висококваліфіковану медичну допомогу. До того ж, у Львові разом з практичною охороною здоров’я співпрацюють кафедри медичного університету. Суттєво гірша ситуація з матеріально-технічним забезпеченням галузі, яке м’яко кажучи не відповідає сучасному рівню життя. Більшість будівель, де розташовано лікувальні заклади, мають майже столітню історію, тому є проблема з санітарно-технічними мережами, опаленням. І умови перебування пацієнтів у цих закладах є не найкращими. Недостатнім, як для Львова, мені видається і забезпечення лікувальних закладів медичним інструментарієм, апаратурою та обладнанням. Ідеться про наркозно-дихальну, ультрасонографічну, моніторингову апаратуру, обладнання для надання медичної допомоги та догляду за новонародженими, магнітно-резонансний томограф тощо. На мою думку, мініінвазійні медичні технології у закладах міста Львова, розвинуті не достатньо.
- Зрозуміло, що про конкретний план дій говорити ще зарано, але все ж таки, як плануєте розв’язувати ці проблеми?
- Щодо приміщень, то за останні роки було зроблено багато: проведено низку ремонтів, змінено санітарно-технічні мережі, виведено котельні з підвальних та напівпідвальних приміщень, зведено кілька шатрових дахів. Кошти виділяються. І в подальшому, сподіваюся, ми продовжимо поетапну реконструкцію будівель. Щодо медичного обладнання, то найближчим часом ми проведемо інвентаризацію дорого вартісного обладнання, щоб визначитися в реальній потребі поповнення і оновлення парку медичної апаратури. Я розумію, що це вимагає великих грошей, але при правильному використанні бюджетних коштів, завжди можна поетапно вирішити ці завдання. Думаю, ми дійдемо погодження з міською владою і будемо відшукувати кошти, щоб раз на півроку чи на рік закуповувати дороговартісні апарати на тендерній основі із залученням фахівців не лише фінансово-економічної служби, а й медицини, які можуть дати експертну оцінку. І вважаю, що поступово ситуацію вдасться покращити.
- Про хороший фаховий рівень львівських лікарів говорять багато, але на жаль, не менш часто доводиться чути нарікання пацієнтів на якість надання медичних послуг?
- Згоден, це питання турбує всіх. Для пацієнта важливо не тільки те, щоб була проведена операція чи призначено правильне лікування, для пацієнта важливо ставлення до нього. І з цього приводу в мене сьогодні є застереження і зауваження. Не хотів би наразі давати оцінки роботі медперсоналу закладів, але перебуваючи тиждень на посаді, я вже отримав кілька телефонних дзвінків від відвідувачів наших поліклінік, які скаржилися на нетактовну поведінку молодшого та середнього медперсоналу відносно пацієнтів. По всіх цих випадках я дав доручення і мої заступники виїжджали на місця, щоб розібратися. Але напевно недоліки є, адже, як то кажуть, диму без вогню не буває. І на нараді головних лікарів, яка відбулася 3 липня, я наголосив, що потрібно проводити виховну роботу з персоналом. Професійні якості це дуже важливо, але не менш важливий й морально-етичний аспект питання, уважне ставлення до пацієнтів. Я сподіваюся, що такі негаразди ми зведемо до мінімуму.
- У своїй роботі Ви плануєте робити наголос на ефективному управлінні чи реформуванні міської медицини?
- В Україні про реформування медицини говорять вже 15 років, але мова йде, а справа стоїть. Я не є прихильником різких дій в охороні здоров’я, тому що нашкодити такими діями можна багато, а зробити щось добре не завжди вдається.

     - Управління охорони здоров’я ЛОДА розробило Дорожню карту реорганізації медицини Львівщини. Багато говорять і про потребу реорганізовувати лікувальні заклади Львова.
- Моя позиція така, що спочатку треба вивчити ситуацію, провести аудит, проаналізувати первинну ланку надання медичної допомоги (тобто амбулаторно-поклінічну) мережу стаціонарів, вивчити їх географічне розташування, матеріальну базу, а вже тоді проводити реорганізацію, якщо вона потрібна. Скільки для цього потрібно часу, сказати важко. Треба радитися, обговорювати це з профільною комісією міської ради, з громадськими організаціями. Але я переконаний, що за будь-якої реорганізації галузі головне – зважати на людей: і на потребу пацієнтів у якісній медичній допомозі, і на інтереси медичних працівників. Тому треба добре вивчити ситуацію, обрахувати економічний ефект від перетворень, і лише тоді проводити реорганізацію.
-  Новий начальник часто асоціюється з кадровими змінами. Чи слід очікувати таких змін у медицині Львова?
- Люди, які працюють сьогодні на керівних посадах охорони здоров’я та очолюють лікувальні заклади, мають достатній досвід адміністративної роботи. Я з повагою ставлюся до всіх керівників, багатьох знаю ще зі студентських часів. Тому різких кроків, які б ґрунтувалися на суб’єктивній оцінці не буде. Якщо вони будуть виконувати поставлені завдання, то про які кадрові зміни може йти мова. Якщо ж люди не хочуть працювати, а думають, що за них роботу зробить начальник управління, міський голова або ще хтось, тоді без сумніву ми будемо з такими керівниками прощатися.
- І насамкінець, задовольніть, будь ласка, цікавість: призначення до Львова було для Вас несподіванкою чи Ви цілеспрямовано хотіли сюди повернутися?
- Запрошення на роботу до Львова на посаду начальника міського управління охорони здоров’я було для мене настільки несподіваним, що я навіть не можу сказати була ця несподіванка приємною чи не дуже. При першій розмові з міським головою я відмовився від пропозиції, але мені дали час подумати. Я доволі довго аналізував, чи зміг би я працювати на такій відповідальній адміністративній посаді, адже для мене це суттєве підвищення. Я консультувався, радився. А ще згадалася студентська молодість, вулички Львова... І я прийняв запрошення.
- Чи плануєте займатися медичною практикою?
- Так. Я хірург, маю вищу кваліфікаційну категорію і не хотів би лишати свій фах. Я переконаний, що адміністратор від медицини має знати ситуацію зсередини, працювати в одних умовах з іншими лікарями, і лише тоді він справді розумітиме потреби галузі.  Тому планую і надалі проводити операції, щойно хоч трошки з’явиться можливість кілька годин на тиждень працювати в лікувальній установі. Але зараз такої можливості немає. Потрібно вивчати ситуацію і приймати конкретний план дій.

     Ірина ГИЩУК “Гал-info”

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...