Гал-інфо поспілкувалося з геральдистом, членом оргкомітету і головою журі у конкурсі на великий герб України Андрієм Гречилою, щоб дізнатися, як визначали переможця конкурсу, і що означає великий герб.
Як проходив конкурс?
На жаль, робіт на конкурс надійшло дуже мало, і не було сильно з чого обирати. Загалом прийшло 125 робіт, деякі були відтерміновані, бо проєкти приймалися лише до 1 листопада, тож залишилось 112 варіантів. Після відсіву тих, що не відповідали юридичним чи художнім критеріям, лишилося тільки 11 робіт. Це прикро. Я мав велику надію, що буде більше проєктів. Отже, довелося працювати з тим, що залишилось. Роботи перевірили за тими критеріями, які були визначені - відповідність геральдичним нормам, художнє оформлення, відповідність 20 статті Конституції, тобто на гербі має бути присутній малий державний герб і герб Війська Запорозького (мається на увазі козак з мушкетом), відсутність плагіату. Після цієї перевірки лишилося 11 робіт, бо, на жаль, довелося відсіяти хороші ідеї, які були з плагіатом. Автори чомусь вирішили, що можна з чужих робіт перемалювати чи то козака, чи лева. Вийшла навіть така штука, що один лев був перемальований з державного герба Грузії. Зрозуміло що якби журі цього не помітило і нагородило цю роботу, то був би великий скандал. Тож залишилось 11 робіт.
Серед цих робіт був важливий момент - використання так званої корони гідності, тобто корони, якою увінчувалася вся композиція. Традиційно, якщо брати геральдичні норми, то ця корона вказувала на реальний статус держави. Такі корони використовуються у великих гербах країн, зі статусом монархії. Після Першої світової війни, коли почали виникати країни з республіканським устроєм, вони теж вирішили для себе затвердити великі герби, але вони уникали використання корон, бо не мали відповідного статусу. Це вважалося неприйнятним. Після розпаду соціалістичної системи низка країн, відновлюючи свою символіку, почала використовувати в своїх гербах символи, які вони використовували ще скажімо до початку Другої світової, і там вже можна знайти зображення корони. Прикладом може бути Сербія, Чорногорія, Угорщина, яка де-юре до Другої світової була монархією, а за відсутності короля його функції виконував регент Горті, тому ці країни використовували зображення корони. Під час обговорення, як оцінювати окремі геральдичні елементи, дуже важливим стало питання з цими коронами, тому що деякі проєкти містили такі зображення. Було прийнято рішення що такі варіанти не можуть претендувати на перемогу в конкурсі.
Також частина робіт з цих 11 була схожою між собою, як виявилось їх робив один колектив. Після того, як відсіяли всі роботи, які не відповідали вимогам, і той колектив авторів вибрав одну роботу, яку вони залишать, фактично лишилося 2 варіанти. Один з них - це робота, яку вже подавали раніше на конкурс, але вона відповідала вимогам і її залишили, і відповідно друга, яку вибрав колектив авторів.
Як з цих двох робіт обирали переможця ?
Обидва проєкти могли зайняти 1 місце, але був і такий варіант, що 1 місця не буде. Врешті-решт вирішили визначити переможця, а іншій роботі присудити 3 місце. Порівнюючи ці дві роботи зійшлися на тому, що більш багатий за змістом варіант 1997, який вже подавали на конкурс, але журі дало зауваження до фігури козака, її було рекомендовано трохи поправити, а друге зауваження полягало в тому, що фігури щитотримачів стояли на синьо-жовтій стрічці, а це не дуже доречно. Ми запропонували авторові зробити стрічку просто синього кольору. За змістом ця робота була багатша, бо та робота, що залишилася на 3 місці, мала досить мінімалістичне рішення. Там було 2 щитотримачі: козак з мушкетом і лев. Козак уособлював Східну Україну, а Лев - Західну. У роботі, яка була визнана переможцем, є краще рішення і за змістом і технічне, тому що над щитом поміщено хоругву, на якій зображений козак, а 2 щитотримачі - це архангел Михаїл та лев. Тут є добра і ширша ідея, бо в цьому проєкті представлено 3 регіони України: лев уособлює Захід, архангел Михаїл - Центральну і Північно-Східну Україну, а козак представляє Південь і південний Схід. Композиція роботи також добре уособлює історію становлення національних символів, адже коли 100 років тому вирішувалося питання про встановлення національних символів УНР, архангел Михаїл і лев були основними символами. Тоді був ще популярний варіант соборного герба з архангелом та левом. Козак з мушкетом з'явився як варіант для українського герба у 1918 році, його активно тоді пропонував Георгій Нарбут. Тож цей варіант герба добре підкреслює історичну спадщину, тобто 3 символи, які свого часу претендували на герб України були об'єднані в одному гербі.
Обидва герби зроблені в традиції класичної геральдики і те, що люди не розуміють цих символів - це певне недопрацювання з боку оргкомітету і міністерства культури, які б мали одразу після оголошення конкурсу опублікувати пояснювальну записку, бо автори подавали на конкурс не тільки малюнки, а й ґрунтовні пояснювальні записки, добре пророблені графічні блоки та технічні креслення.
Яка подальша доля цього герба?
Наше завдання було визначити переможця конкурсу. Ми провели цю роботу. Із тих усіх проєктів, що надійшли, ми вибрали одну роботу. Це ще не є великий герб, над ним ще буде працювати сам автор, далі цей проєкт передадуть у міністерство юстиції, воно долучить його до законопроєкту про державні символи, а далі вже вирішуватиме Верховна Рада приймати великий герб чи ні. Ще хочу наголосити, що був момент, який трохи пов'язав всім руки. Попередні конкурси були в компетенції уряду і уряд приймав постанови про їх проведення, але цього разу чомусь втрутилася Верховна Рада, яка в кінці серпня прийняла постанову в якій були дуже малі часові рамки проведення конкурсу - до 1 грудня. Тож поки сформували оргкомітет, визначили журі, оголосили конкурс - часу залишилося обмаль. Фактично переможця визначили, бо підійшов термін. В іншому випадку журі б скоріше за все прийняло рішення не визначати переможця, але щоб продовжити конкурс чи зробити 2 тур, треба було б змінювати постанову ВРУ і це зайняло б багато часу. Тож журі запропонувало з тих робіт, що надійшли, найкращу.
Спілкувалась Олеся Філоненко
