Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Як Україні не програти через «замороження конфлікту» на Донбасі?

Намагаючись заморозити конфлікт на Донбасі та зняти українське питання з власного порядку денного, Захід «працює» з єдиною стороною, яка, на відміну від Росії та днр-лнр, піддається його впливу – Києвом. При цьому іншого плану, ніж Мінськ-2, західні партнери не мають.
Фото: radojavor.deviantart.com

Про це говорить директор департаменту внутрішньої політики МЦПД Ярослав Ковальчук.

«За останні тижні риторика американських і європейських високопосадовців змінилася. Почастішали офіційні заяви з боку Єврокомісії, ОБСЄ, МЗС Німеччини тощо, у яких українську владу  схиляють до одностороннього виконання других мінських. Таким чином, Київ став заручником своєї готовності іти на поступки та неспроможності напрацювати власну карту дій з мирного врегулювання, яка зможе замінити Мінськ-2», - констатує експерт.

 «Щоб уникнути тиску Заходу щодо одностороннього виконання Мінську-2, українській владі потрібно ефективніше вибудовувати комунікацію  з міжнародною спільнотою як у питанні наведення доказів готовності росіян до ескалації на Донбасі, так і у питанні презентації комплексного плану врегулювання конфлікту», - наголошує Я. Ковальчук.

Бачення президентської адміністрації щодо конфлікту на Сході чітко читається у програмній статті директора Національного інституту стратегічних досліджень (головного аналітичного центру при Президентові України) Володимира Горбуліна «П’ять сценаріїв для україно-російських відносин».

На думку автора, одним з найбільш прийнятних для України є сценарій «ні миру, ні війни» або «обмеженої війни та перманентних переговорів». Він передбачає стримування Росії на Сході, нарощення військового потенціалу та поступовий перехід до політики витіснення бойовиків з контрольованих ними територій. Автор визнає, що подібний сценарій потребуватиме значних політичних вмінь від української влади, посилення обороноздатності, креативної дипломатії та витонченої пропаганди. Проте поєднання поступок Києва Заходу і посилення тиску на ДНР-ЛНР може потенційно призвести до вибуху і ще одного витку ескалації.

У той же час найбільш прийнятним для деяких країн ЄС і Росії є замороження  конфлікту на кшталт Придністров’я, коли Донбас залишається під юрисдикцією України. Київ бере на себе тягар відновлення зруйнованих регіонів, тоді як фактично в регіоні діятиме проросійський маріонетковий уряд. Подібний розвиток подій стане безперспективним для України, оскільки вона отримає фактор перманентної дестабілізації, непосильну економічну ношу та серйозний удар по міжнародному іміджу.

Радник Президента не виключає, що під тиском внутрішніх і зовнішніх факторів Україні змушена буде погодитися на цей сценарій. Водночас, він вважає, що під час переговорів потрібно наполягати на компенсації ризиків. Зокрема, пропонується на певний період передати окуповані бойовиками території під міжнародну юрисдикцію, обмеживши економічні контакти України з цими територіями. Крім того, «Україна отримує економічну компенсацію за свою готовність попередити велику континентальну, а можливо, і світову війну ціною тимчасової втрати власної території». Передбачається також політична компенсація у вигляді чітко артикульованих перспектив членства у ЄС і НАТО.

Якщо окреслені вище пункти є кристалізованою позицією Києва щодо Донбасу, її треба послідовно доносити до міжнародних партнерів через всі можливі канали комунікації. Інакше відсутність власних планів мирного врегулювання буде сприйматися як інертність української влади, якій нав’язуватимуть зовнішні сценарії.

 
 
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ