Розвиток інфраструктури, підтримка органів місцевої влади і спортивні традиції громади – це три стовпи, на яких тримається спортивна ініціатива.
Раніше Гал-інфо спільно з експертами розібралось, наскільки спортивними є мешканці Львівщини та до яких секцій може долучатись доросле населення в області. Проте від чого залежить розвиток цих спортивних можливостей та чому деякі громади приділяють спорту більше уваги, ніж інші? Чому у окремих містечках та селах є популярними різні види спорту?
Керівник управління молоді та спорту Львівської ОВА Роман Хім’як та керівник Львівського обласного центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" Вадим Климович продовжують розповідати читачам Гал-інфо про розвиток фізичних активностей на Львівщині.
“Доступна інфраструктура – це перше, що повинно бути для розвитку певного спорту у громадах. Якщо немає басейну, то й розвивати плавання неможливо, навіть попри те, що поруч будуть річки Дністер чи Західний Буг. Остання, наприклад, протікає через Червоноград, проте там спільним коштом обласного, міського і державного бюджетів збудували басейн, аби люди мали можливість безпечно навчатись плавати”, - відзначив Роман Хім’як.
Менші басейни є й в інших містах Львівської області: у Трускавці, Новому Роздолі, Буську тощо. Проте спортивних можливостей, на думку керівника управління, повинно бути набагато більше. “Якщо говорити про місто, яке, фактично, стало мільйонником, то у нас практично відсутні муніципальні, громадські спортивні простори. Умовно, у нас немає муніципального басейну, де ти би по Леокарт міг двічі на тиждень приходити поплавати”, - додав керівник управління.
Наявність спортивної інфраструктури в населеному пункті мотивує людей до занять спортом, зазначає Вадим Климович. Особливо це помітно у селах та містечках, де після появи майданчиків чи стадіонів стрімко почало зростати зацікавлення мешканців у спортивних ініціативах. Керівник обласного управління “Спорт для всіх” розповів, що у 2011 році у Львівській області з будівництвом 12-ти майданчиків стартувала програма “Спортивний майданчик”, відповідно до якої в області створювали локації для занять різними видами спорту.
Після початку російсько-української війни у 2014 році програму призупинили, проте після будівництва трьох майданчиків у 2015 році, мешканці із новим запалом підтримали створення спортивних локацій, адже прийшло усвідомлення, що це потрібно передусім для їхнього власного здоров’я. 28 штучних, 40 тренажерних, а згодом ще 95 у різних містечках та селах області – поступово кількість місць для тренувань зростала, зазначив Вадим Климович. А тому з часом управлінню вдалось також збудувати 4 стадіони: у Стрию, Буську, Мостиськах і Дублянах. Також почали будівництво ще одного у Сокалі, проте яке через повномасштабне вторгнення росії у 2022 році довелось призупинити.
“На цих місцевих аренах ми вже бачимо і дітей, і дорослих, які активно тренуються, бігають. Розумієте, пояснити людині, що вона повинна бігати по необлаштованій місцевості дуже складно. Це вже XXI століття, коли люди хочуть мати хороший інвентар, якісні бігову доріжку та штучне поле для тренувань. Такими є вимоги часу”, - поділився Вадим Климович.
Другим фактором впливу на розвиток спорту Роман Хім’як вважає ставлення керівника громади до спортивних ініціатив. Адже зазвичай усе розпочинається із бажання мешканців містечка чи села об’єднатись для проведення часу за певним видом спорту. Тому такі самоорганізовані групи шукають підтримки в органів влади для створення відповідних мінімальних інфраструктурних умов.
Така система спортивних клубів є поширеною у більшості європейських країн: Німеччині, Франції, Італії, Естонії, Фінляндії тощо. Вона полягає у тому, що люди просять у держави підтримку у плані адміністрування, а згодом самі розвивають спортивний напрям через самоорганізації. Такі механізми співпраці передбачають, що частину видатків покриває місцевий, обласний бюджет, а іншу частину – членські внески учасників клубу.
Вадим Климович погоджується – якщо в громаді людина, яка відповідає за фізичну культуру, справді турбується про успішну реалізацію спортивних можливостей, то й результатом її роботи буде здорове населення та систематичне проведення занять з різних активностей.
“Наприклад, є невелика громада на Львівщині – Стрілківська. Її населення лише близько 15-16 тисяч осіб, проте за результатами “Спортивних ігор Львівщини” вони у провідній трійці. Там організовано якісну роботу, громада турбується про спорт, а тому є і чудовий результат ”, - поділився Вадим Климович.
Третій чинник розвитку спорту – популярність певного виду фізичної активності у конкретній громаді. Хоч у більшості громад футбол, а окремо і ветеранський, є поширеним, можна виділити і громади, у яких переважають інші види спорту. Роман Хім’як розповів, що, наприклад, у Турці дуже люблять шахи, Старосамбірська громада відома своїми досягненнями у футболі, а у Новояворівську доволі нещодавно відкрили клуб настільного тенісу. Раніше у них була також ковзанка, на якій тренувалась хокейна команда, яка брала участь у всеукраїнських чемпіонатах.
Координатор соціального проєкту “Активні парки - локації здорової України” у Стрілківській громаді Ірина Кость розповіла у коментарі Гал-інфо, що сьогодні у їхній громаді працюють двоє координаторів, які залучають доросле населення до занять з різних видів спорту. Проте головну роль в організації спортивно-оздоровчої роботи відіграє власне бажання громадян займатись фізичною активністю.
“У нас також дорослі самоорганізовуються і, наприклад, щотижня грають волейбол у парку чи у спортзалі. Розвитку спорту сприяють також змагання, адже для них важлива участь, вони зголошуються та у такий спосіб долучаються до активностей. Проте важливо зазначити, що для цього дуже потрібна спортивна інфраструктура – майданчики. Ми зараз відчуваємо потребу у вуличних тенісних столах, адже є відповідний запит від населення. Ми часто проводимо різні молодіжні заходи, які включають водночас спортивну і культурну складові. І саме для організації цієї спортивної необхідні майданчики, локації, на яких можна безпечно займатися. У нас є кілька майданчиків зі штучним покриттям, але, звичайно, цього недостатньо”, - розповіла Ірина Кость.
Керівник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Трускавецької міської ради Роман Коваль також поділився із Гал-інфо, що розвиток спорту у громаді передусім залежить від ініціативи громадськості та підтримки влади.
“Найважливіше завжди йти назустріч людям, які хочуть щось робити. Їм потрібно допомагати та максимально сприяти розвитку їхніх ініціатив: чи йдеться про виділення спортзалу для тренувань, чи фінансова допомога тощо… Відповідно до проєкту “Активні парки”, до фізкультурно-оздоровчої роботи із населенням у Трускавці залучили двох координаторів, які проводять заняття з людьми різного віку. У нас є такий ентузіаст, який проводить японську оздоровчу гімнастику Юмейхо”, - розповів Роман Коваль.
Таку зарядку проводять у Трускавці кожного ранку о 7:00 за умови сприятливої погоди. Тренування проводять на спортивному майданчику, а долучитись можуть усі охочі безкоштовно.
Додамо, що незабаром Гал-інфо також розповість про те, чому взагалі потрібно залучати населення до спортивних ініціатив та як відшукати для себе бажану секцію.
