Наче за графіком покидають юдоль земну ключові особи кремлівських багатоходівок, які були причетними до спецоперації, мета якої полягала у встановленні московського контролю над адміністрацію Дональда Трампа. У соціальних мережах розійшлась інформація депутата Андрія Артеменка, що Алекс Оронов, його приятель і співучасник антиукраїнської диверсії, несподівано і при нез'ясованих обставинах пішов із життя.
На своїй сторінці у «Facebook» Артеменко опублікував надривно-емоційне повідомлення аж у трьох мовах, головне завдання якого – убезпечити тепер уже і самого себе від імовірних незворотних неприємностей. Колишній фракційний радикал у парламенті сьогодні відчайдушно прагне переконати невідомих, але впливових осіб, що не вибовкав дискретну інформацію про Алекса Оронова, що це журналісти видання «The New York Times» неправильно інтерпретували його балакучість. Депутат наполягає, що після 20 лютого 2017 року виключно «завдяки журналістській провині» його життя розпалось на дві половини, на «до і після».
Також Артеменко вважає причиною смерті свого приятеля не старість, не хворобу, не випадок, а втручання американських журналістів у приватне життя Оронова. «Я сам проходжу через усе це і тільки один я і моя сім'я знає, що мені, що нам це коштує!!!! Тварюки! Покидьки!!!», – так експресивно зібрав воєдино свої почуття – страх, гнів, відчай і сподівання – один із ініціаторів легалізації анексованого півострова, ззовні назначений «кримський орендодавець».
Із соціальної мережі інформація про раптову й неочікувану кончину Алекса Оронова набула поширення у ЗМІ. Американські видання повідомили, що 69-річний американський мільйонер українського походження Алекс Оронов, який був засновником і керівником сільськогосподарського бізнесу в Україні (Баришівська агрокомпанія «Зерновий альянс»), помер 2 березня. У пресі було зазначено, що Оронов організовував зустріч між Майклом Коеном, адвокатом президента США Дональда Трампа, із яким мав родинні зв'язки, та російськими офіційними особами. Під час зустрічей обговорювали «мирний план», який повинен був посприяти Путіну отримати офіційний і міжнародно визнаний контроль над анексованим Кримом. Про це, зокрема, у статті «Ukranian businessman with links to Donald Trump and Russia dies in unexplained circumstances» повідомило видання «Independent».
Американські журналісти помились, Алекс Оронов (Alex Oronov), він же Алєксей Воронов, ніколи не був українського походження і по-справжньому не керував аграрним холдингом «Grain Alliance», а виконував у ньому представницькі функції. Коментатори у соціальних мережах вважають, що аграрний холдинг служив Алєксею Воронову прикриттям його справжньої професії – офіцера служби зовнішньої розвідки РФ, який здійснював свою діяльність на території США і України.
Отже, 19 лютого 2017 року видання «The New York Times» опублікувало статтю журналістів Меґан Туї і Скота Шейна «A Back-Channel Plan for Ukraine and Russia, Courtesy of Trump Associates», в якій розсекретило таємний план Кремля стосовно зняття санкцій із РФ в обхід рішень Мінських угод. План розробляли, звісно, в Кремлі, а представити його новообраному президентові США доручили своїм протеже – депутатові Андрію Артеменкові та Алєксею Воронову, більше знаного як Алекс Оронов. Щоби доступитись до Трампа, креатура Кремля використала родинні зв'язки Оронова із Майклом Коеном та офіційні можливості Майкла Коена і Фелікса Сатера.
Антимінський варіант Кремля передбачав:
▪ виведення регулярних військ РФ, яких там ніколи не було, із території України;
▪ проведення на Донбасі виборів на умовах Кремля із подальшою офіційною інкорпорацією амністованих терористів у Верховну Раду;
▪ проведення референдуму в Україні з метою офіційного передання захопленого Криму в оренду РФ на від 50 і до 100 років.
Операція з просування інтересів Путіна провалилась. Стало очевидним, що чергова багатоходівка не тільки зазнала краху, але і виявила закамуфльоване втручання Путіна у внутрішні справи США, а втручання у політичне життя США торує шлях до кримінального суду в Гаазі. Окрім того, Артеменко демаскував шпигуна РФ Алєкса Оронова. Якби у ФБР вчасно взялись із ним побесідувати, шпигун-аграрій міг би розповісти багато цікавого. Тепер уже не розкаже.
Завершив свою функцію і депутат-радикал, який в один день став непотрібним Москві, Києву і Вашингтону. Артеменко врешті збагнув, що потрапив у дорослу історію, і що він не вагомий міжнародний авторитет, а звичайний кур'єр Кремля, посередник для одноразового використання поміж обома сторонами. Подальша доля «кримського орендодавця» відтепер стала максимально непрогнозованою.
T.R.Ramachandran, блогер зі штату Джорджія, за яким стоїть організація «The Rocket Science Group», полічив дивні випадки, що трапились за останні місяці з громадянами РФ, які брали участь у кремлівських зовнішньополітичних маніпуляціях.
«Луб'янський нежить» розпочався з найбільш загадкової смерті московського дипломата Сергєя Крівова: його знайшли без свідомості на підлозі консульства РФ у Нью-Йорку 8 листопада 2016 року – в день президентських виборів у США. У Крівова була пробита голова, він помер у консульстві ще до прибуття швидкої допомоги. Спочатку працівники консульства розповіли, що дипломат послизнувся і впав із даху, однак пізніше запропонували іншу версію – прозаїчний інфаркт. Минули місяці, проте патологоанатоми не можуть назвати остаточну причину смерті Сергєя Крівова, який у посольстві РФ відповідав за напрям контршпигунства, – наголошено в публікації американського сайту BuzzFeed.
63-річний Крівов був офіцером охорони в дипломатичному комплексі у Верхньому Іст-Сайді. До його обов'язків належав і доступ до секретного обладнання криптограми у дипломатичній місії. Цей пристрій кодує і розшифровує таємні повідомлення між консульством і Москвою. У той день, коли Крівов загинув, як уже було сказано, Дональда Трампа обрали на посаду президент США, а РФ була в центрі уваги американців. Розвідувальне відомство США згодом заявило, що Москва, за допомогою ретельно продуманої диверсійної операції, могла впливати у США на хід виборів президента. Крівов був тим ключовим контррозвідником, через якого такий вплив імовірно міг здійснюватись. Принаймні, як шифрувальникові, вся секретна переписка йому була відома.
Минулого року, в день Святого Миколая, під час відкриття фотовиставки в Анкарі турецький поліцейський Мевлют Алтинташ застрелив Андрея Карлова, посла РФ у Туреччині. Того дня Карлову не надали в посольстві охорони. Потім було пояснення, що відстань між посольством РФ і будівлею Центру сучасного мистецтва була невелика, її вважали безпечною. А в березні арештували московську повію, 33-річну Катю Б., яка працювала в борделях Анкари не з пересічним контингентом, а організовувала секс-зустрічі місцевих впливових бізнесменів і політиків із, можливо, вивідувальницями «Машами». Ця Катя Б. контактувала по телефону із кілером-поліцейським Мевлютом Алтинташем, а також у день турецького атентату телефонувала у Центр сучасного мистецтва в Анкарі. Під час допиту вона зізналась, що з Алтинташем здебільшого спілкувалась методом листування у месенджерах.
У той же день, 19 грудня, коли вбили Карлова, у своїй московській квартирі зазнав вогнепальних поранень і дипломат Петр Польщіков, який обіймав ключову посаду в МЗС РФ, у спеціальному відділі американського сектора.
На Різдво 2016 року на Москві загинув Олег Єровінкін, колишній високопоставлений офіцер КДБ. Його знайшли наступного дня, 26 грудня, на сидінні чорного автомобіля Lexus. Спочатку було заявлено про вбивство колишнього кагебешника з огляду на ознаки, які виявила поліція, але пізніше це повідомлення змінили на інформацію, що з покійним трапився інфаркт. Єровінкін був провідним співробітником у Ігоря Сєчіна, який до 2008 року був найближчим радником Путіна і заступником голови президентської адміністрації, а сьогодні має посаду голови нафтового концерну «Роснефть». Єровінкіна також пов'язують із колишнім британським агентом Крістофером Стілом – автором скандального досьє на Дональда Трампа. За даними британської преси, у досьє кілька разів згадано ім'я Сєчіна як помічника-консультанта у створенні компромату.
27 грудня 2016 року в посольстві РФ у Казахстані повідомили, що знайшли мертвим Романа Скрильнікова, дипломата і співробітника консульства, у його орендованій квартирі в Усть-Каменогорську. Лікарі не виявили ознак насильницької смерті, констатували інфаркт, який стався напередодні – ввечері 26 грудня. Роман Скрильніков перебував у генконсульстві РФ в Усть-Каменогорську в короткостроковому відрядженні.
Андрея Маланіна, 55-річного консула РФ в Афінах, знайшли мертвим в орендованій квартирі 9 січня 2017 року. Грецька поліція слідів стороннього проникнення в квартиру дипломата не виявила і вирішила, що смерть цілком здорового напередодні Маланіна настала природним шляхом.
Алєксандр Кадакін, 67-річний посол РФ в Індії, помер 27 січня 2017 року. У місцевій пресі писали, що посол «недобре себе почував» кілька тижнів, були начебто помітні симптоми отруєння. Схоже на те, що Кадакін категорично відмовився їхати лікуватись у Москву.
Далі, 20 лютого 2017 року, настала черга «Містера Нєт», як його називали в дипломатичних колах. Офіційно у 64-річного Чуркіна настав інфаркт, проте після розтину лікарі заявили, що їм необхідні додаткові тести, зокрема через підозру можливого отруєння. Службовці дипломатичної місії РФ не посприяли американським патологоанатомам у проведенні додаткових досліджень.
І поки аналітики та експерти обговорюють наступний загадковий «випадок» – Алєксея Воронова (Алекса Оронова), а також вивчають шанси майбутності для депутата Андрія Артеменка, не приділено належної уваги ще одній колоритній фігурі – Сергею Кисляку, послові РФ у США. Ця особа теж фігурує в центрі гучного скандалу, внаслідок якого подав у відставку Майкл Флінн, радник президента Трампа, і опинився у скрутному становищі Джефф Сешнс, міністр юстиції. Провідна телерадіокомпанія CNN повідомила, що деякі діючі та колишні співробітники американських спецслужб вважають Сергея Кисляка агентом Служби зовнішньої розвідки і головним рекрутом серед американців агентури для Кремля.
Сергей Кисляк, етнічний українець, активно, проте не публічно, спілкується з політиками США, однак широкій американській публіці він невідомий, оскільки відмовляється приходити на телевізійні передачі, вкрай рідко зустрічається з журналістами і ще рідше дає прес-конференції. Утім він регулярно влаштовує вечори «джаз-дипломатії», на які запрошує для спілкування дипломатів і політиків. Музиканти, звісно, приїжджають з Москви.
Американські ЗМІ назвали Кисляка «найнебезпечнішим дипломатом у Вашингтоні», який просуває інтереси РФ на території США і бере непублічну участь у багатьох американських суспільно-політичних заходах. Не виключено, що саме цей «дипломат» і вербує агентуру для СВР РФ серед політиків, бізнесменів і військових США.
Аж ось стало відомо, що Сергея Кисляка найближчим часом відкличуть зі США на відпочинок, а його замінить, швидше за все, Анатолій Антонов, заступник Лаврова. Логічне питання: чи це насправді традиційне заміщення дипломатів, чи за цим відкликанням прихована якась інша мета?
В історії із дипломатичною смертельною пошестю найбільш невідрадною є констатація, що за століття панування Московії над Україною із українців зуміли рекрутували чималу когорту манкуртів, які, зрадивши Батьківщину і пам'ять предків, запопадливо працюють на користь відвічного і природного ворога України.
Ярослав Левків.
