Нагадаємо, 2018 року Міністерство освіти і науки України поширило складання ЗНО у таких закладах освіти, як коледжі, училища та технікуми.
Студенти та учні в кінці 2 курсу, завершуючи здобуття повної загальної середньої освіти (інакше кажучи, програму 10–11 класів, у які вони не “пішли”), зобов'язані складати ДПА у формі ЗНО. Якщо вони не набирають 4 бали за 12-бальною шкалою, то їм дають у кінці 3 курсу ще один шанс, якщо ж і тоді їм не вдається подолати пороговий бал, то вже відбувається відрахування. “Гал-інфо” поспілкувалось із Олегом Шаровим – генеральним директором директорату вищої освіти й освіти дорослих МОН, аби вияснити, чому з'явилась ця новація та які вона має переваги, недоліки й “підводні камені”.
Олегу Ігоровичу, почнімо з початку: 2018 року МОН уперше здійснило проведення ДПА у формі ЗНО з української мови для всіх другокурсників коледжів, училищ та технікумів, які завершували здобуття ПЗСО. Навіщо, на вашу думку, це було зроблено?
Відійдемо ще далі: 2008 рік. 2018 року було запроваджено ЗНО для випускників 11 класів. ЗНО у форматі ДПА. Тоді ж було рішення, що воно повинне бути для всіх, хто проходить ДПА для здобуття ПЗСО, але насамперед із фінансових міркувань, 2008 року, як ви пам’ятаєте, була криза, це все було відтерміновано до “кращих часів”. Ну так сталося, що “кращі часи” наступили тільки 2018 року. Що втрачали ті люди, які чекали “кращих часів”? Наприклад, людина закінчила коледж, без ЗНО, і вона фактично не могла вступити на 1 курс іншої спеціальності. Вона могла продовжувати навчатися на бакалавра тільки на тій спеціальності на якій вона навчалась, бо її, як правило, тільки туди були готові взяти. Щоб змінити спеціальність потрібно було готуватись до ЗНО і складати його через 2 роки після завершення навчання за програмою середньої школи, що завжди складно. Тому поки не було ДПА у формі ЗНО для коледжів і ПТУ, то фактично втрачались можливості для продовження навчання для тих, хто закінчував ці заклади освіти. А я вже не кажу про другу тему: свідоцтва про ПЗСО мають бути рівними для всіх. Не може, щоб частині людей видавали за одними правилами, а іншій частині – за іншими. Тоді вже й свідоцтва бувають першого і другого “сорту”.
У студентів, окрім завершення ПЗСО на 2 курсі, є ще чимало спецпредметів, з яких будуть іспити на сесії. Чи не вважаєте ви, що ЗНО є додатковим навантаженням? Особливо, до прикладу, для другокурсників-медиків.
Традиційно студенти складають сесію за всіма дисциплінами, які вони вивчають упродовж семестру. За всіма, без винятку. Будь це дисципліни загальноосвітнього напрямку чи спецдисципліни. Це невід’ємна частина навчального плану. У навчальному плані підготовки, зокрема студентів медичних коледжів, дисципліни загальноосвітньої підготовки юридично є абсолютно рівними і немає сенсу їх відділяти від інших. Що вивчив студент, то те студент і складає. У тій формі, яка є характерною для певного предмета чи дисципліни.
У школярів у кінці 9 класу був типовий вибір: йти після 9 класу і не складати ЗНО або залишитись до 11 класу й складати ЗНО. Проте тепер ЗНО очікує кожного школяра. Чи не знизиться через це попит на вступ у коледжі, технікуми й училища?
2018 року лише запровадили ЗНО у цих закладах. Ми поки що не бачимо скорочення попиту на навчання в коледжах чи училищах, причому не бачимо скорочення від слова взагалі. Це перше. Друге: насправді кажучи, то раніше існувала неправдива система, коли можна було прийти в університет на 3 курс, обійшовши ЗНО. 2018 року була запроваджена система, коли ти хочеш здобути вищу освіту, то ти повинен складати ЗНО, до того ж це правило було закладено у Законі “Про вищу освіту” ще 2014 року, а фактично реалізовано аж 2018 року.
А чому, на вашу думку, була така павза між 2014 та 2018 роками? Чому не могли раніше запровадити?
2015, 2016 року через певні обставини була вкрай складна бюджетна ситуація. Війна “забирала” всі можливі кошти. А для більшості контингенту тих, хто складає ЗНО це коштує цілком конкретних десятків мільйонів гривень.
Чи згодні ви з тим, що у коледжах / училищах / технікумах більший акцент викладання на спецпредметах, а не на шкільних, тому студентам-другокурсникам доводиться наймати репетиторів, аби не відбулось відрахування?
Є маса прикладів, коли студенти коледжів не наймають репетиторів і, я думаю, є ще більш системні приклади, коли репетиторів наймають учні 11 класів, які не мають ніяких спецпредметів. Прямої залежності, насправді кажучи, немає. Одні люди знаходять собі сили готуватись самостійно, а інші залучають репетиторів, коли у них, слава богу, є така фінансова можливість. Урешті-решт репетитор отримує гроші не передаючи ніяких документів про освіту, а за те, що він навчає людину, що, власне кажучи, не так уже й погано.
Перевагою ЗНО для другокурсників є те, що студенти, які захочуть продовжити навчання уже на бакалавраті, зможуть вступити на основі диплому молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) на 2 або 3 курс ЗВО на основі тестів ЗНО. У такий спосіб унеможливлюється корупція під час вступних іспитів та справедливе отримання диплому бакалавра для всіх. Це єдина перевага чи є ще й інші?
Є ціла низка переваг. Перевага перша полягає у тому, що змінюється ставлення другокурсників до загальної освітньої підготовки. Все таки ЗНО зобов’язує, ЗНО ставить у ситуації, коли людина реально вчить предмет, а не намагається його якомога швидше забути. Друге: людина отримує можливість вступати на різні спеціальності. Не тільки продовжити навчання за своєю або спорідненою спеціальністю, але змінювати свій фах, порівняно з навчанням у коледжі, дуже радикально. Можливо людина навчалася на механіка, а пішла на музиканта. Тобто без ЗНО – це було би достатньо проблематично. Складене ЗНО дає можливість вступати туди, куди ти хочеш, тому тут є серйозна перевага. Ну і нарешті третє: я ще раз хочу сказати, що ЗНО – це елемент, який дозволяє громадянам реально скористатись рівними правами. Є ЗНО – у тебе рівні права, не склав ЗНО – у тебе прав набагато, на жаль, менше. Точніше не те, що прав менше, а менше можливостей їх реалізувати.
2021 року планують нововведення у ЗНО: 4 предмети для складання, одним із обов'язкових яких стане математика. Чи не стане це ще більшим тягарем для другокурсників, а особливо для тих, хто навчається на гуманітарних спеціальностях?
Якщо людина хоче мати свідоцтво про ПЗСО вона повинна опанувати стандарт повної загальної середньої освіти. Інакше навіщо їй давати свідоцтво? Документ має бути виданий, коли є відповідні знання, коли людина вивчила те, що повинна була вивчити, враховуючи математику на гуманітарних спеціальностях. Без базового набору знань із різних дисциплін людина є фунціонально не грамотною і це значно більше втрат, а розповідь про те, що математика ніколи не згодиться, по ідеї, має закінчуватись тоді, коли людина йде на ринок і не може сама порахувати правильно чи неправильно їй дали решту після певної покупки.
Але все ж програма 11-класника у школі, де абсолютно всі шкільні предмети, та програма другокурсника, де і шкільні, і спецпредмети, відрізняються.
Якщо ви порахуєте кількість годин зайнятих різними предметами, то 11-класники зайняті набагато більше предметами, які не виносяться на ЗНО, ніж другокурсники. Ось візьміть типовий розклад другокурсника коледжу, де кількість годин, що він вивчає предмети, які виносяться на ЗНО, і типовий розклад учня 11 класу. Більше часу на дисципліни, які не виносяться на ЗНО витрачають 11-класники, аніж студенти коледжів.
А от дисциплін, які є на ЗНО, більше у годинах вивчають усе ж 11-класники чи другокурсники? Чи там однакова кількість годин?
Годин має бути практично однаково, тому що однаковий стандарт ДПА. Насправді можуть бути певні відхилення від нього залежно від різних профілів, проте вони не такі вже й великі. Раніше більше була тенденція, що в коледжах намагалися завантажувати загальноосвітніми дисциплінами на 1 курсі, але тепер ЗНО змушує рівномірно ставити між 1 і 2 курсами.
2018 року був 1 обов'язковий тест ЗНО для другокурсників, 2019 р. – 2 тести, 2020 р. – 3 тести (мало би бути, якщо би не карантин), а 2021 р. – 4 тести (у планах). Ви підтримуєте цю наростальну кількість?
Ну далі 4-х воно не піде (сміється – прим. ред.). Можу цим заспокоїти.
Ваше побажання та рекомендації всім другокурсникам коледжів, училищ та технікумів, які побоюються складання ДПА у формі ЗНО.
Ой, слухайте, знайдіть чого-небудь іншого боятись, а до ЗНО треба готуватись і йти його складати. Це зовсім не страшно. Тим більше, як правило, є пробне ЗНО, тому якщо є її якійсь комплекси, то їх можна “залишити” саме там.
Розмовляв Роман Стек
