Учора, 24 листопада, під час засідання сесії Львівської міської ради депутат від ВО «Свобода» Юрій Михальчишин звинуватив міського голову Львова Андрія Садового у тому, що той приховує результати звіту, в якому французькі експерти дали негативну оцінку львівській владі.
Юрій Михальчишин зазначив, що ще у 2009 році у Львові працював французький експерт Ален Гуйо, який досліджував механізми організації і здійснення влади у місті.
За словами депутата французький експерт дійшов висновку, що «корупція паралізувала місто», і що Львів перетворили на «закриту структуру, де мер є директором корпорації». Окрім того, експерт вказує на бюрократію, неузгодженість в роботі різних відділів, «кумівство», надмір департаментів і управлінь.
Юрій Михальчишин переконаний, що плачевні для виконавчої влади міста висновки Андрій Садовий намагався усіляко приховати.
Спеціально для тих хто не володіє мовою оригіналу «Свобода» переклала таємний звіт французького.
Депутат Юрій Михальчишин поставив Садовому конкретне питання – чи був справді у Львові Ален Гуйо, та чи врахував міський голова зауваження фахівця. Садовий дещо розгубився та одразу ж почав хитрувати втікаючи від відповідей.
«Фахівець на запрошення Інституту міста приїздив», - підтвердив Садовий.
Однак, на другу частину запитання депутата Андрій Садовий так і не відповів, зазначивши лишень, що самоврядування у Франції та самоврядування в Україні суттєво відрізняються і що це проблема не лише Львова, а цілої України. Садовий почав кивати на Київ, мовляв, центральна влада повинна провести реформу місцевого самоврядування, адже це виключно її компетенція.
Під час брифінгу Садовий зазначив, що насправді проблема у відмінностях українського і французького законодавства.
«До Львова приїжджає багато різних експертів. Можу вам дати 160 стратегій, концепцій, які були розроблені у Львівській міськраді, але вам, щоб їх прочитати, треба буде витратити багато часу. У французьких законах є одна важлива річ – покарання за порушення закону, в українських – така норма відсутня», – зазначив Андрій Садовий в коментарі журналістам.
Пропонуємо Вашій увазі найцікавіші уривки звіту французького експерта Алена Гуйо.
«Звіт про виконанну роботу. Місто Львів. Інститут міста за період з 30 листопада по 12 грудня 2009 року. Щоденник Алена Гуйо».
«Сесія міської ради. Пленарне засідання під керівництвом міського голови.
Шумно, лунають дзвінки мобільних телефонів. Складається враження, що це відкриті збори, а не законодавче засідання. У коридорі ведуться численні дискусії. Я впізнаю декількох керівників. Я не знаю чи міські чиновники зобов’язані приходити на засідання ради.
Рішення приймаються шляхом електронного голосування, два екрани висвітлюють результати, все це виглядає дуже модернізовано…».
Францкзький експерт провів індивідуальні співбесіди з чиновниками Львівської міської ради.
Обід із Олегом Березюком, керівником департаменту «Адміністрація міського голови» (друга зустріч)
«Олег – одна із ключових фігур, яка допоможе при реалізації проектів. Він потрібен Інституту, щоб просувати його проекти, це найближчий підлеглий мера, тому потрібно постійно контактувати з ним.
Я думаю, що він мера цінує його, оскільки він зумів зберегти свою позицію, щоб працювати у цій системі.
Він також може допомогти Інституту у вирішенні проблем у майбутньому.
Він полетів разом із міським головою у Нью-Йорк». ст 21
«Олег Синютка володіє одним із важливих важелів у системі прийняття рішень : він займається питаннями фінансування. Варто прийняти це до уваги в ході підготовки майбутніх проектів Інституту.
Більшість чиновників, з якими я розмовляв, стверджують, що ця людина відіграє ключову роль в управлінні містом та вміє знаходити мирне вирішення проблем .
На питання – скільки кадрових працівників працюють за рахунок бюджету міста, він, трохи завагавшись, відповідає – 20000. Висновок: ніхто не знає точної кількості працівників, найманих за кошт міста.
На мою думку, потрібно, щоб саме він очолив групу, яка координуватиме впровадження змін. До нього прислухається мер та від нього залежить успіх цього проекту.
Думаю, він міг би стати рушієм змін та сприяв би їх проведенню, його досвід управління у нинішній системі дуже важливий» Зустріч із Олегом Синюткою, першим заступником міського голови». ст. 23
«Володя Курт – секретар міської ради та депутат (народний обранець), він працює в приватному секторі ,керує тютюновим заводом.
Його погляд на систему управління містом чіткий – він називає її парадоксальною.
Він наводить нам два цікаві приклади.
Виконавчий комітет може прийняти постанову, яка відразу ж і виконується, а депутати міської ради можуть відхилити її.
Депутати голосують за прийняття певного рішення. Місто може оскаржити цю постанову у суді та добитися її скасування з огляду на недоцільність її виконання.
В рамках впровадження програми залучення інвестицій, щоб відповідати вимогам комітету організації матчів кубку УЄФА, спортивний клуб міста вирішує побудувати біля стадіону ринок, проти чого виступає міська рада, яка надає фінансування. Попри все, ринок таки з’являється, але відкриває його група приватних підприємців, які згодом починають вимагати права власності і суд признає їм право власності на ринок, який фінансується з міського бюджету.
Усюди панує корупція, на думку Володі Курта, більше 50% бюджету розкрадається. Завдяки корупційним схемам міські чиновники заробляють в чотири рази більше, ніж становить їх посадовий оклад, тобто, – це в середньому 400 євро на людину. Проте, слід зазначити, що не всі користуються такою можливістю. Про яку конкурентоспроможність може йти мова, якщо 50% бюджету розкрадається?
Це пережиток радянської системи, проблема у поведінці людей, які не усвідомлюють згубних наслідків системи. Це нормально.
Однією із причин виникнення такої ситуації є система переказу місцевих податків у державну казну та перерозподілу державних коштів по регіонах. В обох напрямках втрачається понад 50% коштів.
Надто багато служб, декілька служб можуть вирішувати одну і ту ж проблему, ніхто не несе відповідальності, а отже, їх діяльність постійно потрібно координувати. А звідси – щотижня нескінченні наради з першим заступником міського голови, під час яких кожен відділ відстоює свою долю бюджетних коштів. Але згодом я переконаюся, що це ще не найгірше відкриття. Інститут повинен особливо уважно дослідити ці аспекти. Це перш за все питання глобальної стратегії, а не проблема організації у найближчому майбутньому. Потрібно координувати обов’язки та діяльність певних відділів.
Далі він згадує про проблему низьких заробітних плат у порівнянні із приватним сектором, це вагомий недолік, а також причина корумпованості.
Для Інституту Володимир також важлива фігура, адже він завжди в курсі порядку денного на сесійних засіданнях. Це перший і єдиний народний депутат, з яким я мав офіційну зустріч»
«Олег Іщук: Керівник департаменту фінансової політики
За півтори години ми обговорюємо діяльність департаменту, який займається бюджетом, розрахунком витрат, фінансами та питаннями спонсорства, а також самостійно здійснює контроль за веденням рахунків.
Бюджет міста становить 1,5 мільярда гривень, із них 415 мільйонів іде на виплату заробітної платні штатним працівникам. Бюджет міста частково фінансується державою.
Департамент налічує 75 штатних працівників, з яких 7 займається управлінням, 6 – соціальними виплатами та податками, 6 – бюджетом, 6 – виплатою заробітної платні, 4 – зовнішніми фінансами: позиками…10 – забезпеченням платежів (міське казначейство), ще 30 чиновників працюють у районних відділах, а 6 – керують цими відділами.
Бюджет формується на основі потреб управлінь. Фінансування витрат відбувається за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, який щороку формується, базуючись на численних критеріях. Ми вже описували цю систему обігу коштів із усіма її недоліками у розмові із секретарем міської ради.
Кожного року формується бюджет витрат. Політичні фактори значною мірою впливають на цей процес. Фінансування витрат відбувається з обох бюджетів : місцевого та державного.
Управління департаментом фінансової політики залежить від міського голови. Керівник департаменту має повноваження підписувати певні документи без відома мера, наприклад документи, що стосуються управління банківським рахунком. Це ще один парадокс.
Він підтримує ідею перерозподілу обов’язків, але не бажає відмовлятися від здійснення контролю. Він склав нову структурну схему, вона подана у додатку.
(Тут кожен має власну схему структури міського апарату …).
Міністерство фінансів контролює діяльність міського казначейства, але не контролює використання коштів містом.
Не здійснюється контроль витрат, немає жодного міського контролюючого органу на зразок Рахункової палати.
Департамент фінансової політики має власну систему контролю своєї діяльності. Ясна річ, оцінка роботи відділу завжди бездоганна.
Щодо проблеми корупції – вона існує, але не в його департаменті. Корумповані чиновники працюють в інших відділах.
Я б хотів почути думку працівників відділу про особливості їх щоденної роботи.
Він не проти діяльності Інституту, але на його думку, Інститут не повинен займатися справами інших відділів: економічний розвиток, загальне управління…
Дуже дивує той факт, що цей департамент, який керує фінансами міста, працює без жодного зовнішнього контролю. Звичайно ж, коли контроль здійснюється всередині департаменту, не виникає жодних несподіванок і результати завжди відповідають плану.
Першу детальну перевірку Інститут повинен провести саме у цьому департаменті, зокрема, дослідити його систему контролю». ст 30-31
АНДРІЙ САДОВИЙ, мер Львова
«Я хотів зустрітися із мером на початку мого відрядження, щоб дізнатися про його очікування. Ця зустріч відбулася у четвер, 10 грудня, напередодні мого від’їзду, у присутності Віри та перекладача.
Я розповів про свою роботу протягом останніх двох тижнів, чесно висловив свої враження, зокрема про Інститут, який не включений у структурну схему міського апарату, про його молодість. Я також сказав, що потрібно буде зміцнити його позиції для успішної реалізації майбутніх проектів.
Стратегічний план, який має на меті розвиток туризму, є пріоритетним. Впровадження змін в адміністративній системі стане можливе після проведення місцевих виборів або ж у вересні, при у мові, що депутати міської ради проголосують за цей проект у лютому.
Розвиток міста є першочерговим завданням, а конкурентоспроможність – головною метою.
Я б хотів, щоб розмова міським головою відбулася двічі – до початку моєї роботи, а також перед моїм від’їздом, адже мер – ключова фігура, він особисто приймає усі стратегічні рішення». ст 43
ПІДСУМКИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ІНТЕРВ’Ю
Індивідуальні інтерв’ю дали змогу визначити значну кількість проблем та виявити функціональні розлади у діючій системі управління містом.
Проблеми, вказані у переліку не класифіковані за сферами дяльності:
• Корупція паралізує місто
• Самоконтроль сприяє корупції
• Надмірна кількість департаментів
• Немає ефективної системи управління
• До роботи не залучаються кваліфіковані спеціалісти
• Містом керує централізована влада радянського зразка
• Немає чіткості у розподілі повноважень
• У чиновників немає повноважень, необхідних для виконання посадових обов’язків
• Діє пірамідальна система прийняття рішень
• Розкиданість служб
• Один відділ не знає чим займається інший
• Існує чимало непотрібних управлінь, які не приносять жодної користі
• Множинність обов’язків у відділах
• Немає централізованого розподілу функцій: кадри, фінанси, виконання робіт…
• Кожен департамент самостійно сплачує рахунки (скільки ж це служб потрібно?)
• Немає жодної купівельної політики, жодного поняття про проведення тендеру
• Система закупівлі сприяє розвитку корупції
• Панує бюрократія
• Існує велика кількість не стандартизованих документів
• Видані розпорядження не виконуються
• Безвідповідальність працівників
• Надто довгі канали передачі документів
• Надто довгі канали передачі наказів
• Розбіжність між прийнятим рішенням та реально виконаною роботою
• Виконавчий комітет може прийняти певне рішення, а міська рада – відмінити його шляхом голосування. Рішення вступає в дію, бо комітет не інформують про його відміну.
• Так зване «кумівство»
• Кожен працівник належить до певної політичної сили
• Заступники міського голови не є народними обранцями – це справжня олігархія
• Існує чимало схем структури міського апарату
• Кожен відділ має свою структурну схему апарату
• Кожен відділ може запропонувати внесення змін до схеми апарату
• Районні відділи не мають фінансових ресурсів? Вони змушені звертатися до центрального керівництва міста і, звичайно ж, до заступників міського голови
• Проводяться численні координаційні наради, під час яких нічого не вирішується
• Відсутність чіткого поняття відповідальності
• Відсутність системності у діяльності відділів
• Система формування державних замовлень корумпована, підприємства дають хабарі, щоб заволодіти ринком.
• Сама будівля міської ради не дуже пристосована для створення відкритої організації.
• Відсутність контролю у всіх адміністративних каналах.
• Місто управляє 9000 житлових помешкань, не маючи жодної внутрішньої чи зовнішньої централізованої структури. Функції управління хаотично розподілені між різними службами, немає жодного контролю за використанням отриманих коштів – квартплати.
Перелік не є вичерпним, але демонструє масштабність реформ, які потрібно провести, щоб змінити курс корабля під назвою «Львів» і перейти від радянської до демократичної моделі управління. Це наслідки радянської системи, але вони існують, тому їх потрібно ліквідувати для створення нової прозорої та демократичної організації.
Вистачало відвідати презентацію Віри Нанівської, яка нещодавно відбулася у Парижі , щоб зрозуміти ситуацію, яка панує в українських містах та державі загалом». ст 44 - 45
«За характером вищенаведені проблеми можна поділити на функціональні сфери:
• Людські ресурси та управління кадрами для вдосконалення їх роботи.
• Відсутність системного управління , яке повинно визначати загальний курс розвитку міста.
• Відсутність надійних контролюючих органів.
Цілком очевидно, що ці три сфери надзвичайно важливі для досягнення цілей, проголошуваних під час численних розмов : «Розвинути конкурентоспроможність міста», щоб забезпечити його майбутнє. Але існуюча структура влади не дозволить досягнути поставленої мети, настільки у ній відчутний вплив попередньої епохи.
Отже, йдеться про те, щоб за короткий проміжок часу провести справжню культурну революцію у суспільстві, щоб заручитися підтримкою громадськості.
Ця зміна полягає у формуванні нових технологій управління, структурованості нової організації та розробці системи навчання персоналу, щоб забезпечити можливість перекваліфікації певних працівників для виконання інших обов’язків.
Саме тому я наполіг на інформуванні та залученні працівників різних відділів, щоб довести, що люди бояться змін, а це гальмує процес їх впровадження. Людьми керує страх втратити роботу, владу та переваги. Вирішення проблеми полягає не лише у створенні нової системи управління або впровадженні системи «західного зразка», а в усвідомленні потреби внесення змін».
«Проблеми існують у ще одній важливій сфері. Мова йде про відсутність структури, контролюючої поточні витрати, я знову ж таки лише посилаюся на документ, наданий Н.Павлюк:
- Фінансовий контроль
- Контроль за здійсненням закупівель
- Контроль комунальних ресурсів
- Перевірка кошторисів
- Дисциплінарні покарання…..
Важливо розділити відділ контролю та відділ, який здійснюватиме експертну оцінку, щоб зменшити ризик виникнення корупції, враховуючи, що для появи нової структури потрібен час. При створенні цієї системи контролю потрібно врахувати центри витрат, класифікувати їх за сферами призначення. Це дасть змогу управляти витратами та зменшити їх».
ПРОПОЗИЦІЇ
Не володіючи необхідними засобами та повноваженнями, неможливо керувати реорганізацією управлінської структури міста, яке налічує 750000 мешканців, з яких понад 20000, а точніше понад 25000 працюють у цій структурі.
ЧОТИРИ ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ
• Створення контролюючого органу, окремо від служб, у вигляді Управління контролю комунальних служб, яким керуватиме мер та начальник Головного управління служб.
• Створення управління людськими ресурсами та систему перекваліфікації персоналу.
• Створення єдиного фінансового управління із справжнім фінансовим директором, діяльність якого безпосередньо контролюватиме заступник міського голови з питань фінансової політики.
• Створення служби, яка відповідатиме за централізоване здійснення закупівель». ст 54-56.
