Фенікс – міфологічний птах, що володіє здатністю спалювати себе і потім відроджуватися з полум’я.
Кров та сльози освятили українську націю в річницю соборності України, i саме 29 ciчня, коли ми віддаємо честь Героям бою під Крутами, історія нагадала мені про феномен своєї циклічності. В той час, коли опозиційні лідери промовляли палкі промови зі сцени, створюючи вже нікому не потрібну візуалізацію своєї переможної стратегії, неподалік, на вулиці Грушевського полягли ті, хто не дав клеймувати себе рабським тавром узурпаторської псевдо-влади, та ці хлопці відродилися, відродилися вічними Героями української історії, котру вони написали своєю кров’ю! Відродилась і українська нація, котра мов міфічний птах повстала з охопленого полум’ям центру української столиці.
Саме так, пане президенте, ось і «увікну…, вікну…, умінк…, увімкнувся» український народ у боротьбі за свою гідність.
Для громадянського суспільства, котре народилося під час боротьби за своє теперішнє та майбутнє. Однак побудувати державу, яка має відповідати рівню громадянського суспільства не так легко як «замилити» очі скасуванням того, що не мало бути й відставкою того, кого призначати не мали. Нехай зараз я буду вкрай песимістичним, але не вірю в те, що сьогоднішні політичні діячі, зможуть реформувати нашу державу.
Сьогоднішня політична система України нагадує мені прокисле «новорічне олів’є», його не всі їдять, але на столі воно має бути як невід’ємний атрибут свята, а по-друге, простоявши цілу ніч на теплому столі, врятувати його на ранок ніякі перемішування не здатні. Власне, шлях повернення до Конституції 2004 року є тим світлим промінчиком до змін, на які можна покластися, але, в жодному разі, не зупинятися.
Народ довів, що він може творити сам свою країну й не піддаватися оманливим авторитетам, тому наступним кроком є створення народної держави, де рішення прийматимуть ті, на кому вони мають бути сфокусовані. Зараз я маю на увазі плебісцитарну демократію.
Плебісцит - це всенародне голосування з питань державної приналежності певної території, або політичної долі держави.
Тобто важливі рішення щодо курсу та реформації держави маємо приймати МИ(!) як на державному, так і на локальному рівні. Для прикладу, питання підписання Асоціації з ЄС. Так, безумовно виникнуть заперечення щодо того як, фактично, в нас проходять вибори, та цілком ймовірно, що так само будуть проходити й референдуми, але, думаю, Ви помилитеся. Адже більше український народ не дозволить собі закинути «зашморг диктатури», який хотів сьогодні затягнути йому бандитський клан, але не зміг! І більше не зможе нічого!
Україна повстала й не заспокоїться доки жертви, чия кров залишиться на руках узурпаторів, не стануть Героями, вже НОВОЇ України!
Вічна пам'ять тим, хто полягли в боротьбі за гідність нації, кулі у Ваших тілах залишаться назавжди у свідомості українців, МИ НЕ ЗАБУДЕМО!
Слава Героям!
