14 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому як закон законопроект під назвою «Про місцеві вибори». Здавалося б, знаковий день! Здавалося б, нарешті ми позбулись мажоритарної системи ще й на місцевих виборах! Здавалося б, реформи продовжуються! Але здавалося це лише до моменту, коли я вирішив ознайомитись з тим, що там 14 липня цього року подарували нам наші народні обранці.
Знову ж таки, здавалося б, все дуже просто. Заходжу на сайт нашого парламенту і починаю шукати законопроект, який опублікований до другого читання. Знаходжу. Те, що він відрізняється від того, що був прийнятий у першому читанні, писати мабуть не варто. Але з’являється інший нюанс. Він відрізняється від того, що розглядався у сесійній залі під час другого читання. Починаю шукати стенограму вівторкового засідання. Знаходжу. І все стає зрозумілим.
А тепер про все за чергою.
Перед розглядом у сесійній залі цей законопроект ще раз був розглянутий на профільному Комітеті Верховної Ради України, під час якого і було досягнуто консенсусу між членами коаліції щодо голосування за нову систему виборів. Змін до нього було внесено багато, але на сайті ці зміни або «забили» внести, або ще щось. Який варіант роздали народним обранцям не зрозуміло. З виступу депутата Князевича (саме він доповідав суть запропонованих і узгоджених змін) ми можемо побачити такі основні новели (цитати зі стенограми, на яких хочеться наголосити, виділені курсивом):
- «встановлення законом кількості депутатів місцевих рад, в залежності від кількості виборців відповідної адміністративно-територіальній одиниці… Кількість територіальних виборчих округів в багатомандатному окрузі має дорівнювати загальному складу відповідної ради…» Цікавий нюанс: у статті 16 законопроекту до другого читання, поданому на сайті парламенту, уже не йдеться про скорочення чисельності місцевих рад! Так для прикладу, чисельність Львівської обласної ради зросте на 4 «багнети» і становитиме 120 депутатів. Та й виборчих округів у нас тепер буде аж 120!!!
- «…політична партія приймає рішення про участь її місцевих організацій, місцевих виборах. Зазначені рішення є обов'язковими для місцевих організацій партій…»
- «…погодження центральним керівним органом партій, рішень місцевих організацій партій про висування кандидатів на місцевих виборах. Закріплення кандидатів в депутати, висунених місцевими організаціями партій в багатомандатному окрузі за територіально виборчими округами…»
- «…закріплення за територіальними виборчими округами не більше 1 кандидата депутати…»
- «…визначення черговості кандидатів у депутати у виборчому списку місцевої організації партії за результатами голосування в порядку зменшення відсотку голосів виборців, поданих за відповідну місцеву організацію по відношенню до кількості виборців, які проголосували за всі організації партій у відповідному територіальному виборчому окрузі...»
- «…запровадження умов гендерного збалансованого представництва на виборних посадах …, в частині встановлення квот, що визначають мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у депутати на місцевих виборах…» Згідно з поправкою внесеною депутатом Луценком така квота встановлена в розмірі 30%. Це перша з двох прийнятих поправок до цього Закону, під час його розгляду!!!
- «…удосконалений механізм реалізації здійснення права голосу виборцями, включеними до списків виборців на спеціальних виборчих дільницях, виходячи із зареєстрованого місця проживання. Мова йде про те, що на спеціалізованих дільницях надалі на місцевих виборах будуть мати право голосу тільки ті виборці, які належать до відповідного територіальному виборчого округу, а не будь-які виборці з України, щоб відповідно не впливати на результати виборів у відповідному територіальному виборчому окрузі…»
- «…встановлено, що в разі, якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів залишився один виборчий список місцевої організації, який містить кандидатів у депутати відповідної ради у кількості менше ніж дві третини її складу, або якщо за результатами виборів обрано менше двох третин складу ради і відповідні вибори визнаються такими, що не відбулися…»
- «…вдосконалено вимогу до тексту виборчого бюлетеня, а саме визначено, що в бюлетені для голосування в територіальному виборчому окрузі зазначається порядковий номер, далі, повна назва відповідної місцевої організації, а також (в дужках) (прізвище, ім'я та по-батькові першого кандидата) в списку кандидатів висунутих цією партією у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, а також через тире прізвище, ім'я та по-батькові кандидата у депутати закріпленого за відповідним територіальним виборчим округом. Тут є прохання, щоб назва партії була виокремлена більш яскравим шрифтом, ніж відповідні кандидати. Більш великим, біль жирнішим, більш яскравим. Це побажання вже Центральної виборчої комісії, яка відповідно до цих норм буде форму і текст бюлетеня затверджувати…» Як на мене таким чином в Україні де-факто намагаються зберегти пропорційну систему виборів.
- «…в результаті домовленості, комітет підтримав пропозицію щодо вилучення з переліку суб'єктів виборчого процесу виборчі блоки…»
- «…шляхом консенсусу політичних партій домовлено щодо закріплення так званої закритої частини виборчого списку по одному лідеру цього виборчого списку…» Раніше передбачалося, що для обласних рад та міських рад з населенням від 100 000 такий закритий список становитиме 3 особи (перша трійка списку), для районних рад та міських рад з населенням від 50 до 100 тисяч – 2 особи, для усіх інших рад – 1 особа.
- «…право висування на виборах мають партії, які зареєстровані – не пізніше як за 365 днів до дня виборів та змінили назву не пізніше ніж 180 днів до дня виборів…» Згодом за пропозицією все того ж Юрія Луценка ця норма взагалі була вилучена з тексту цього Закону. Це була друга з двох проголосованих поправок!!!
- «…крім того, домовлено і прийнято рішення комітетом про те, що порядок використання політичної реклами на місцевих виборах буде встановлено окремим законом…»
- «…і нарешті, комітетом підтримана пропозиція Ради коаліції про те, щоб застосувати в цьому законі так званий механізм відкликання депутатів… передбачено внести зміни до останнього абзацу Закону «Про статус депутатів місцевих рад» та передбачити дострокове припинення повноважень за рішенням вищого керівного органу політичної партії, обраного за виборчим списком депутатів місцевої ради за народною ініціативою внаслідок збирання ініціативною групою підписів за таку пропозицію в кількості: в багатомандатному окрузі – більше виборчої квоти, в одномандатному – більше половини кількості виборців, які взяли участь у відповідних місцевих виборах у відповідному одномандатному виборчому окрузі. Якщо відповідний кандидат у депутати був висунений місцевою організацією партії, рішення про відкликання депутата за народної ініціативи приймається з'їздом відповідної партії. ТВК отримало рішення відповідного з'їзду щодо такого депутата і стосовно депутата, який має самовисування, має прийняти рішення про заміщення депутата або проведення виборів. Такий механізм застосовується також і по відношенню до сільських, селищних, міських голів. І цей механізм передбачає, що такі підписи будуть передаватися до територіальної виборчої комісії, яка має встановити достовірність таких підписів. Передати відповідне про встановлення достовірності таких підписів з'їзду партії, який має право, відповідно до Закону про політичні партії, в порядку, визначеному статутом, на своєму з'їзді прийняти відповідне рішення. І передати його разом з рішенням, передати разом з протоколом до ТВК, яка надалі має право, зобов'язана точніше, визнати таким, що обраний наступного в черговості депутата або призначити замість цього депутата проміжні вибори.»
Ось і все, що вдалося зрозуміти із того, що понаприймали наші народні обранці. Про решту можна лише здогадуватись, адже остаточного тексту ніхто в очі не бачив. І правий був екс-голова Верховної Ради України Литвин, коли сказав, що цей закон приймається лише для п’яти політичних партій, які нині входять до коаліції.
Саме тут і потрібно зробити основний акцент. Так рішення апріорі так ухвалюватися не можуть! Ми вже всі звикли до того, що депутат Гройсман через коліно постійно ламає регламент Верховної Ради України (який, до його відома, теж є Законом) та Конституцію України лише для того, щоб задовольнити «чиїсь» політичні амбіції. Але ж як можна було вирішити так просто не розглядати 1548 поправок від 65 народних обранців до цього законопроекту? Як можна було приймати такий важливий закон, не читаючи його, а лише заслухавши нардепа Князевича? Скільки ще буде прийнято законів, текстів яких ніхто не бачив? Може врешті хтось пояснить нашим народним обранцям, що це не законотворчість? Це завжди називалось популізмом, демагогією та маніпуляцією.
