Самопоміч: Скільки ж рук в вашого організму? Блог депутата Львівської обласної ради Олега Домчака.
Дуже тішуся, що мій попередній блог про приватизацію міського нерухомого майна шляхом викупу так уважно прочитала головна розпорядниця цього майна – начальник управління комунального майна Львівської міської ради пані Інна Свистун. І не лише прочитала, а й написала свою відповідь про два кроки вперед і один назад. Відповідь дуже цікава і повчальна, особливо в частині відрізання руки задля врятування цілого організму. Єдиний нюанс: щось цих рук у вашого організму занадто багато і упродовж 2016 року ви їх відрізали вже стільки, що цей організм мав би померти від втрати крові. Чи ваш організм, як медуза Горгона і на місці відрізаної руки у нього виростають ще дві?
Так, Самопоміч проголосувала за аукціони і тільки аукціони з початку 2017 року. Це, звичайно, «перемога». Але чи ця перемога не стане Піровою? Адже завершення 2016 року для міської влади було присвячене голосуванням за приватизацію міської нерухомості шляхом викупу. Починаючи з вересня і до кінця 2016 року таких рішень було прийнято щонайменше 9. Може у 2017 році вже навіть не буде що продавати на аукціонах, бо ви до цього часу встигли всі найбільш ласі приміщення поприватизовували шляхом викупу? Та й не надто за ринковими цінами.
А тепер по суті.
Рішення 842 від 16 вересня 2016 року: приватизоване шляхом викупу приміщення площею 467,9 кв. м по ціні трохи більше 15 тис. грн. за квадрат.
Рішення 940 від 13 жовтня 2016 року: приватизовано 18 приміщень шляхом викупу загальною площею майже 800 квадратних метрів. Середня ціна приватизованих приміщень десь в районі 7-8 тисяч гривень.
Рішення 1040 від 11 листопада 2016 року: приватизовано 2 приміщення шляхом викупу в середньому по 9 тисяч гривень.
Рішення 1069 від 18 листопада 2016 року: приватизовано 9 приміщень загальною площею понад 500 квадратних метрів. За жодне з цих приміщень ціна квадратного метра не дотягнула до 500$.
Рішення 1070 від 18 листопада 2016 року: приватизовано 11 приміщень шляхом викупу загальною площею 527,3 кв. м. Ціна квадратного метра більшості і цих приміщень не дотягнула до 500$. Лише два з цих приміщень були продані по адекватній ціні від 20 до 24 тисяч гривень. Тобто, виявляється, можна шляхом викупу отримати і реальні кошти. Головне, щоб бажання було! І тут зовсім не справа у приватизації шляхом викупу чи на аукціоні.
Рішення 1127 від 2 грудня 2016 року: приватизовано ще 11 приміщень шляхом викупу загальною площею 564,4 квадрати. Тут уже апетити міської ради трохи прокинулись. Три приміщення вдалось реалізувати по ціні 12-15 тис. грн. А ще два вдалось продати по ціні 26 і 30 тисяч гривень за квадратний метр. І знову справа не методах приватизації!
Рішення 1162 від 9 грудня 2016 року: приватизоване одне приміщення шляхом викупу площею 41,1 кв. м, але уже по ціні 6,4 тис. грн.
Рішення 1241 від 23 грудня 2016 року: приватизоване ще одне приміщення шляхом викупу площею 476 квадрати, але уже по ціні майже 16 тисяч гривень.
Рішення 1242 від 23 грудня 2016 року: приватизовано 3 приміщення шляхом викупу площею понад 1000 квадратних метри. І знову ж таки ціна за квадрат не дотягнула до 500$.
Тобто, за останні 4 місяці минулого року, міській владі вдалось продати 57 приміщень загальною площею понад 4,5 тисячі квадратних метри. І дуже рідко ціна за проданий квадрат дотягувала хоча б до 500$. А якщо додати до цієї площі ще ті 3 тис. кв. м, про які я писав у попередньому блозі, то виходить астрономічна площа у 7,5 тисяч квадратів міської нерухомості.
І це лише те, що мені побіжно вдалось переглянути. Не виключено, що таких рішень є більше. Але про це вже можете написати Ви!
Скільки ж вам тепер треба зробити кроків вперед, щоб компенсувати цей біг назад? Скільки ще рук вам треба відрубати, щоб врятувати цей організм? А може просто достатньо відрубати дві руки, які так нахабно грабують громаду міста Львова, прикриваючись гучними фразами про прозорість і аукціони?
