До «геніальних» рішень наших парламентаріїв ми вже звикли, але вибрик із прийняттям у першому читанні законопроекту про місцеві вибори №2831-3 перевершив усе.
Про цей законопроект і запропоновану нам систему так званих «відкритих» списків писали вже, мабуть, усі експерти і псевдоексперти. Але чомусь ніхто не пише про те, що цим законопроектом народні обранці вирішили просто позбавити громадян права на вибір, яке, до речі, гарантоване нам Конституцією України.
Спробую обґрунтувати.
Зі словника психології бачимо, що вибір – це стадія волі, що має на увазі селекцію однієї з двох або більше альтернатив, інколи після періоду обмірковування. Тобто, щоб свідома людина зробила вибір, повинна бути дотримана щонайменше одна доконечна умова: наявність двох або більше альтернатив. А запропонований нам законопроект про місцеві вибори позбавляє нас цього. Позбавляє кількома шляхами.
По-перше, суб’єктом висування кандидатів в депутати місцевих рад (йдеться про районний та обласний рівні) стають лише партійні організації або їхні блоки. Якщо проаналізувати результати дослідження українських міст, яке проводилось в лютому-березні цього року, то можна зробити висновок, що членами політичних партій є в середньому 1-2% населення. Де ж моє право бути обраним і де моє право вибору? Чому воно обмежується цими 1-2%? Чому за право бути обраним я маю стати членом якоїсь партії?
По-друге, у разі прийняття цього законопроекту в другому читанні, перемога на виборах в певному виборчому окрузі не гарантуватиме перемоги на виборах (якби це дико не звучало). Тепер окрім перемоги на виборчому окрузі, кожен кандидат повинен сподіватись на те. що його партія подолає 5% бар’єр. Хоча і цього недостатньо! Щоб стати переможцем на своєму окрузі, треба ще й перемогти всіх своїх однопартійців на інших виборчих округах.
Якщо глибше зануритись у цю норму законопроекту, то можна побачити, що наш законотворець вирішив просто скасувати принцип змагальності та альтернативності на виборах. Відтепер жодній партійній силі не вигідно виставляти свого рейтингового кандидата на певному виборчому окрузі, якщо там уже зареєстрований інший (альтернативний) рейтинговий кандидат від іншої політичної сили. Адже голоси між ними розпорошаться або ж розподіляться практично порівну, і кожен з них отримає низьку внутріпартійну підтримку, що своєю чергою призведе до не проходження обох в остаточні списки партій-переможців. Щоб уникнути таких непорозумінь, скоріш за все партійні лідери будуть збиратись на закритих вечірках і ділити виборчі округи ще до виборів (якщо вони ще їх не поділили). В результаті таких тіньових домовленостей ми отримаємо по одному рейтинговому кандидату від різних політичних сил на кожному виборчому окрузі, з яким будуть «боротись» маловідомі особи з маловідомих партій. Отже результати виборів для певних осіб будуть в основному відомі ще до моменту проведення самих виборів. Нас знову позбавляють права на вибір.
По-третє. Зважаючи на те, що тепер не всі переможці на виборчих округах стануть депутатами місцевих рад, то називати районні та обласні ради представницькими органами громад вже не доведеться. Це будуть партійно-представницькі органи влади, які будуть представляти інтереси партій, а не виборців. І права у виборців щось вимагати від таких рад вже не буде.
І на завершення, по-четверте. Разом із новою виборчою системою нині у політикумі активно мусується питання запровадження державного фінансування партій. Ціна питання: орієнтовно півмільярда гривень щорічно. Навіть Президент Порошенко у своєму Посланні до Верховної Ради на цьому наголосив, назвавши це своїм пріоритетом.
Якщо ці всі чинники змоделювати в одне речення, то вийде щось приблизно таке: 98-99% населення України буде щорічно «скидатись» в півмільярда гривень, щоб у нас в державі могли спокійно жити і функціонувати 1-2% населення, об’єднані в кілька рейтингових політичних брендів, які у свою чергу будуть за ці гроші боротись за владу і підкилимно вирішувати за нас, хто має право бути обраним на виборах усіх рівнів, щоб представляти інтереси партій в розподілі місцевих бюджетів.
Для чого нам такі вибори?
