Не хотів писати нічого критичного про нового Президента України до часу, коли мине перших 100 днів президентської каденції. Але змушений. Бо болить.
Ми всі знали, що вибираємо компроміс заради збереження держави. В ситуації станом на 25 травня це було правильно. І перші кроки нового Президента, особливо щодо Асоціації із ЄС, показали, що український народ здатний в критичну хвилину на концентрацію волі та розуму.
Але вже наступні дії – загравання у мир із бандитами, нові кадрові призначення, млявість у реальному реформуванні – усе це викликає у нас справедливе "дежавю" із часів пост-помаранчевих... і тривогу щодо загрози "ющенкінізації " Порошенка.
Переговори Порошенка із "сепарастами" під тиском ЄС мені чомусь нагадали підписання Ющенком сумнозвісного меморандуму із Януковичем - під тиском радників ізСША. На моє переконання, мир хай якою ціною лише затягне війну на користь Путіна. Війну перемагають війною. І ми повинні це розуміти і бути до цього готовими.
Абсолютна влада тяжіє до абсолютних зловживань. А наша корумпована державна бюрократія навіть "ангела святого" здатна перетворити на лідера корупційних схем. Скандали із військовими закупівлями показують, що ми тільки на початку виправлення "клімату країни" із "корупційного" у" прозоро-європейський". І тому не можна залишати Порошенка "сам на сам із владою", вкрай необхідно укласти правильний баланс владних сил у вигляді дуету Президент – Прем'єр-міністр у підтримці коаліції патріотичних сил, щоб вони вмотивовано і "дружньо" конкурували між собою за симпатії виборців.
Асоціацію із ЄС ми підписали, але інші не менш важливі цілі Революції Гідності не досягнуті. Державна інерційна бюрократична машина поволі суне в напрямку самозбереження та розмноження. Фаворитизм та кумівство не вмирає. "Схеми" у державних закупівлях, митниці, податковій, прокуратурі процвітають. Кадровий підбір не витримує жодної критики. Завтра ми у Порошенка спитаємо, що ти змінив у цій країні ?
Скоро вибори до Верховної Ради, на яких ми маємо сформувати дієздатну патріотичну коаліцію лідерів народу з чинним Президентом, алене під особу Петра Порошенка. І це для його же державницького блага, щоб він увійшов у історію України тасвіту , подібно як Ататюрк чи Рузвельт, але не як Ющенко чи Янукович.