75 років тому, 18 серпня 1941 року, Червона Армія відступаючи із Запоріжжя, підірвала головний стратегічний об'єкт України - ДніпроГЕС. Для цього використали понад 20 тонн вибухівки амоналу. В результаті операції, за даними різних джерел, загинуло близько 100 тис. осіб, здебільшого мирних мешканців навколишніх сіл та міст. Також жертвами стали радянські солдати. Крім того, вибух паралізував діяльність промислових підприємств міста.
Внаслідок вибуху у греблі утворився гігантський пролом понад 165 метрів, який і спровокував хвилю висотою кілька десятків метрів, що змила прибережну міську смугу, плавні о. Хортиці і прорвалась до сусідніх українських міст – Нікополя і Марганця.
У СРСР замовчували інформацію про трагічні події в Запоріжжі, пов'язані з вибухом ДніпроГЕСу. Пізніше стало відомо, що вибух влаштували Борис Епов та Олексій Петровський за наказом Йосипа Сталіна. Про майбутній вибух підривники не повідомили ані місцеве населення, ані військове керівництво.
Варто підкреслити, що таким чином НКВС хотіли завдати удару німецькій армії. Втім, вермахту це не зашкодило. Крім того, російські спецслужби поширювали інформацію, що саме німці підірвали дамбу.
На думку російського історика Бориса Соколова, червоноармійцям цей інцидент завдав більше збитків, ніж німцям. Оскільки загинули радянські солдати, які в той момент переправлялися через греблю, також були затоплені значні частини радянських військ, які перебували нижче за течією і змушені були здатися в полон ворогу.
Згодом виконавців наказу були прийнято за диверсантів і заарештовано радянською контррозвідкою, проте після втручання вищого керівництва їх звільнили з-під варти.
Відновлення ДніпроГЕС розпочалось після захоплення Запоріжжя вермахтом. Влітку 1942 року на ГЕС запрацювало нове обладнання німецького виробництва.
