Учора, 27 грудня, у Львові була чергова спроба з'ясувати, як же має формуватися Львівське відділення Народного об’єднання «Майдан». І хай як це прикро говорити, але після кожного такого засідання стає все більш зрозуміло, що владі не потрібно вигадувати технологій розгону Майдану, адже створення НОМ не об’єднує активістів, а скоріше навпаки - роз’єднує.
Усі ті, хто стояв і стоїть на Майдані в день і вночі ,навряд чи дуже переймаються розподілом посад в усіляких радах чи складанням списків тих, хто у ці ради буде входити. Ці люди стоять, бо вірять у свою перемогу і хочуть змінити систему. І тому дуже прикро, що кожне зібрання на тему "творимо НО "Майдан", особливо у Львові, проходить з криками та лементом. Майже кожен присутній вважає, що саме він повинен увійти в раду "Майдану", ба навіть очолити її. Невже всі ці люди не усвідомлюють своє відповідальності за долю людей, невже всім їм так подобається щоразу вбивати залізний кілок у тіло українського народу.
Відверто кажучи, писати про це ми не хотіли, однак, зважаючи на те, що останнім часом у Львові на засідання координаційної ради зі створення НОМ журналістів не кличуть, а самі засідання нагадують більше театр абсурду, де кожен вважає себе головнішим від іншого, все ж вирішили висвітлити цей процес.
Дія перша. Прелюдія
Отже, учора (26 грудня) громадські діячі та політики намагалися зробити чергову спробу порозумітися та визначити місце один одного у новоствореному об’єднанні, яке мало подарувати надію усім нам на зміни.
Засідання провели у великій сесійній залі Львівської облради. В президії розмістився голова Львівської облради Петро Колодій (ВО «Свобода»), екс-ректор ЛНУ ім. І. Франка Іван Вакарчук та представник студентського Євромайдану у Львові Василь Молдован (помічник нардепа від ВО «Свобода»).
Не встигли розпочати засідання, як виникла перша суперечка. Слова не дали представнику Стрийського штабу спротиву. Щоправда, журналістам так і не зрозуміло, чому йому не дали виступити. Серед загального галасу було чути крики «Хто вас делегував?». Також із залу постійно лунало популярне нині слово «провокатор».
Колодій, на правах головуючого, висловився: «Я не розумію, як ми можемо разом продовжувати боротьбу, якщо ми зараз поборюємо один одного. Насправді ми сьогодні маємо просто обговорити створення національного об’єднання «Майдан».
Народний депутат від ВО «Свобода» Ірина Сех, яку не посадили у президію, все ж не змогла впоратись зі своїм прагненням покерувати процесом та теж висловилася з цього приводу.
«Якщо ми не налагодимо роботу, то режим потиратиме руки. Треба, щоб емоції були на нижчому градусі», - сказала Сех.
За її словами, влада має намір зробити усе, щоб розпустити Львівську облраду.
Вона додала: «І серед нашого товариства, на жаль, є провокатори».
Коли пристрасті вщухли товариство знову почало суперечку. Тепер предметом стало питання, а хто ж має головувати на цих незрозумілих зборах. Активісти Стрийського штабу запитували, чому головує Колодій. Сех пояснила, що він голова Львівської облради та й господар приміщення, яке люб’язно надали для проведення зборів поважного панства. Однак, це не стало аргументом. Відтак, зродилась пропозиція – головувати має Іван Вакарчук.
Петро Колодій не вступав у дискусії з цього приводу і мовчки помінявся стільцями із Вакарчуком.
Виступив і секретар Львівської міської ради (ВО «Свобода») Василь Павлюк, який заявив, що в раді "Майдану" повинні бути «моральні авторитети», а також заявив, що не хоче бути в раді.
«Це дуже багато роботи та обов’язків», - сказав Павлюк.
У цей час Ірина Сех, якій, нагадаємо, не знайшлося місця в президії, але яка все ж намагалася керувати, перемістилася ближче до Петра Колодія.
Друга дія. Зерно розуму.
Серед загального хаосу конструктивним був виступ громадського діяча Андрія Рожнятовського, активного учасника Майдану, який виступив від громадського сектору Євромайдану.
Він запропонував прийняти формулу, щоб до керівництва ради увійшло п’ято політиків, адже у Львівській облраді є п’ять фракцій. Така ж квота для студентських та громадських організацій.
Окрім того, він запропонував прийняти принципи, за недотримання яких порушник вибуватиме із ради. Окрім того, Андрій Рожнятовський порадив створити ще й автономний орган – раду представників релігійних громад.
«Якщо ви будете відсікати громадських активістів, то коли для Львівської облради постане реальна загроза, вони не прийдуть на допомогу», - звернувся він до політиків.
Громадський діяч Володимир Парубій слушно зауважив, що проблема створення НОМ у Львові полягає у тому, що «дім почали будувати з даху». Нагадаємо, що на попередньому засіданні Ірина Сех озвучила погоджене у Києві керівництво організації.
«Життя показує нам, що дім будується не з даху, а з фундаменту. Тому нам треба почати створення оргкомітету, який підготує конференцію, на якій створиться організація», - заявив Володимир Парубій.
Кандидат філософських наук Олег Фешовець також влучно зазначив, що гасло революція без політиків має бути викинуте з риторики.
Третя дія. Студентські «тьорки»
Після виступів громадських активістів слово взяло студентство. Стало зрозуміло, що чутки про розкол у студентському середовищі Львова не перебільшені.
Спершу виступив один із координаторів львівського Євромайдану Роман Брезіцький він закликав усіх зберігати спокій та озвучив пропозиції львівських студентів-майданівців – п’ять осіб до керівного органу та двадцять - до ради.
Студентський віце-мер Євген Филипець заявив, що Студентська рада має свій список делегатів до ради НОМ у кількості двадцяти осіб.
За його словами, політики далі намагаються усунути студентів, які були рушійною силою у цій революції.
Він заявив, що політичні партії «пустили коріння» у молодіжне крило Євромайдану. Очевидно, він натякнув на Романа Брезітського, який є вихідцем із молодіжки «Фронту змін» та Василя Молдована, який є у молодіжці ВО «Свобода».
«Позиція студентського середовища є чіткою – політики не повинні усувати від процесу студентів, які зробили цю революцію», - заявив віце-мер.
Однак, цю позицію негативно сприйняли інші студенти, які були у залі – євромайданівці.
Думку львівського Євромайдану озвучив голова «Студентського братства» Борис Пошивак.
«Я хочу запитати у цих людей – де вони були коли ми цілу ніч провели у суді, коли чекали знесення намету? Сиділи у теплих кабінетах? У нашому списку є представники Студентської ради, які активно нам допомагали, але їх не включили до вашого списку. Я не знаю, що вони зробили (для революції) і не бачу їхньої заслуги», - заявив Борис Пошивак.
Обурився позицією студентських чиновників і активіст Євромайдану Роман Малець.
«Студентський мер і віце-мер усе вирішили без нас», - сказав він.
Малець попросив підняти руки всіх, хто є студентом. Половина присутніх у залі виконала його команду. Потім він попросив, щоб залишити піднятими руки ті, хто брав участь у голосуванні на виборах за студентських мера і віце-мера. Рук не лишилось. Руки тримали лише група підтримки мера, яка стояла у проході сесійної зали.
«Скільки ви відправили автобусів і як захищали тих студентів, на кого чинили тиск?», - поцікавився Роман Малець.
Прихильники мера обурювалися, а євромайданівці активно аплодували виступу свого побратима. Коли він зійшов з трибуни, вони піднялися зі свої місць та аплодували йому стоячи.
Старша генерація до цього публічного з’ясування стосунків поставилась по-різному. Були навіть такі, що сміялись до сліз. Інші ж обурювались: «Про яке об’єднання може йти мова, якщо у вас самих розкол».
Проректор ЛНУ ім. І. Франка Звенислава Мамчур-Калинець заявила, що розкол таки є.
«Це прикро. Ви мусите зібратися і з'ясувати усі питання. Розколу серед вас ми більше бачити не повинні», - заявила вона.
Суть конфлікту Гал-інфо пояснив Роман Брезіцький. За його словами, молодіжний рух, який сформувався 23 листопада, складався із представників молоді та студентства. Цей рух включив у себе представників різних середовищ – і Студради, і профкомів, і молодіжних громадських організацій, і неформальних лідерів.
«Актив Євромайдану не бачив рефолюційної роботи певних осіб. Але є амбіції певних осіб, які займають посади у Студентській раді. І я сумніваюсь, що це є позиція усієї Студради. Ми пробували йти на співпрацю. У нашій Координаційній раді є два представники Студентського уряду, голова уряду легітимізував наші збори. Думаю, що за спиною цих людей стоїть певна сила, яка їх до цього розколу підштовхує», - розповів Роман Брезіцький.
Також відомо, що ГО «Народний контроль» намагається зберігати вплив у молодіжному русі.
Тут вочевидь, і варто розповісти про випадок. який свідчить, що амбіції і емоції справді загострились до межі. Перед початком учорашнього майданівського засідання у приміщенні Львівської обласної ради сталася сутичка між депутатом Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Йосифом Ситником та лідером «Народного контролю», журналістом Дмитром Добродомовим, у результаті якої журналіст поїхав знімати побої, а в міліції відкрили кримінальне провадження.
«Народний контроль» в офіційній заяві повідомив, «що розцінює напад на Дмитра Добродомова як продовження неприхованого наступу на свободу слова, яке здійснює чинна влада, а підіграють їй у цьому різноманітні молодчики, у тому числі і члени ВО «Свобода».
Наступна сутичка, вже між студентськими середовищами, теж мало не відбулося цього ж дня у Львівській обласній раді. Конфлікт вдалося вчасно локалізувати. Як повідомив Гал-інфо один із молодих, їм навіть вдалося домовитися про початок діалогу.
Завіса
Наразі виглядає так, що у Львові самотужки вийти на якусь домовленість не вдасться. Ситуацію творення львівського НОМ може врятувати лише легітимний представник цієї організації з центру. Інакше, вочевидь, львівський НОМ спіткає доля КОД (Комітет опору диктатурі).
Анна Новик
Фото - Павло Паламарчук, Гал-інфо.
