"Андрій Шептицький: погляд церков та релігійних спільнот у світі", - Мейлах Шейхет, Директор Представництва Американського Об’єднання комітетів для євреїв Директор БО «Єврейське Відродження».
Благочинна діяльність митрополита Шептицького хоч і була передусім спрямована на допомогу його українській пастві, однак, зовсім не обмежувалася етнічними чи конфесійними критеріями. Митрополит планував побудувати ультрасучасну лікарню у Львові по вул. Личаківській і на засіданні підготовчого комітету (травень 1929 р.) спеціально зазначив, що ця майбутня лікарня має бути відкрита для всіх, незалежно від релігійної та національної належності.
Із цього прикладу бачимо, що для митрополита людські та ділові риси були важливіші за релігійну належність. Така постава була нехарактерною у галицькій фінансово-економічній сфері, котра, особливо у міжвоєнний період, відзначалася поділами за етнічно-релігійною ознакою.
Інтелектуальні зацікавлення єврейською історією й культурою, контакти з духовними лідерами єврейської спільноти, як і з єврейськими підприємцями та фінансовими фахівцями підштовхнули його зробити кардинальний висновок: в інтерв’ю єврейському журналістові на початку 1939 р. він заявив про прихильність до “ідеї відродження жидівського народу і реституції жидівської держави у Палестині.
Ставлення митрополита до єврейського населення його архиєпархії під час німецької окупації було продиктоване передусім ідеєю милосердя – “возлюбити ближнього”, а також засадничою ідеєю цінності людського життя. Його пастирське послання “Не убий!” (листопад 1942-го) стало не тільки закликом-осторогою до греко-католицьких вірних, але й таврувало насильницьке позбавлення життя будь-ким, будь-кого і з будь-яких мотивів. У цьому посланні немає прямих слів, безпосередньо не названо, хто чинить злочин і проти кого, бо будь-які, навіть неопосередковані алюзії викликали б заборону цензурних органів. Однак, засуджуючи людиновбивство як таке, Шептицький засуджував усіх, хто чинив злочин, тих, хто своїми ідеями призводив до нього, і тих, хто спонукав і скеровував на злочин.
Напевно, найважливішим у духовній спадщині митрополита Шептицького є любов до ближнього, його всеохопне милосердя. Допомога єврейській спільноті у найтяжчі години їхньої історії є дуже важливим виявом цієї милосердної любові без кордонів та обмежень.
Як говориться в повідомленні на сайті організації, Шептицький удостоєний нагороди імені Яна Карського за відвагу при порятунку українських євреїв.
Нагороду, встановлену для вшанування рятівників євреїв під час Голокосту, отримав родич митрополита, професор Єжи Вейман.
Антидифамаційна ліга в повідомленні нагадала, що митрополит Андрей Шептицький (1865-1944), який очолював УГКЦ з 1900 року до своєї смерті, відверто виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до віруючих, і безпосередньо до нацистського керівництва. За його вказівками й під його керівництвом євреям видавали фальшиві документи, зокрема, свідоцтва про хрещення, їх ховали в монастирях, декількох євреїв Шептицький переховував у своєму будинку. Він також написав листа голові СС Генріху Гіммлеру, протестуючи проти вбивства євреїв і скаржачись, що до цього примушують українських поліцаїв. А його пастирське послання Не убий, що закликає не йти на «політичні вбивства» євреїв, зачитували у кожній церкві.
Як сказав, вручаючи нагороду, директор Антидифамаційної ліги Абрахам Фоксман, крім тих, кого Андрій Шептицький врятував безпосередньо, невідомо, скільки ще він врятував побічно - завдяки своїй моральній твердості, яка мала вплив на інших.
В сучасному сьогоденні важливо торувати кожну стежку за численними сповненими віри в Творця прикладами праведного життя митрополита Андрея Шептицького.
Важливо відмітити, що порятунок єврейських дітей, вчинений братами Шептицькими своєю праведністю потребує завершення відкриттям церковних книг реєстрації хрещень порятованих єврейських дітей. Це не сталось по сьогоднішній день за винятком праведного Папи Іонна Павла 2, який на посаді єпископа Кракова по війні наказав повернути всіх спасенних в окрузі єврейських дітей єврейському народу. Без огляду на давність спасенні єврейські діти мають поєднатись з сім’ями, які їх втратили. Праведність братів Шептицьких в порятунку єврейських дітей має дістати завершення так, як це удостоівся зробити єпископ Кракова Іоанн Павло 2. Спасіння єврейських дітей братами Шептицькими було вчинене з задумом про повернення спасенних дітей єврейським сім’ям після визволення від диявольської кровопролитної окупації німецькими нацистами.
Як неможливо осягнути вчинки багатьох видатних персоналій, деякі кроки праведника Митрополита Андрея в перші дні німецької окупації за сплином часу не можливо осягнути в контексті трагічних довколишніх подій, які тоді стались у Львові - стались вони з головної причини: агресивної руйнівної ідеології німецького нацизму. Бракує поглиблених студій архівів і їх всебічний аналіз. Праведником є не той, хто ніколи не грішив, бо той хто не грішив не може стати праведником, праведником є той, в кого на терезах історії добрі справи в ім’я Творця значно переважають недобрі.
Ім’я Митрополита Андрея Шептицького належить історії українського народу.
«Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм в любові до українського народу, співчуття і навіть любові до єврейських сусідів - це той націоналізм, який євреї всього світу беруть і підтримують»
