Глава УГКЦ поділився думками про «антидискримінаційну» поправку до трудового кодексу. Інтерв'ю із ним опублікував Інформаційний ресурс Української Греко-католицької Церкви.
Ваше Блаженство! Під час вашого пастирського візиту до Сполучених Штатів Америки Український парламент прийняв так звану антидискримінаційну поправку до трудового кодексу. Дехто називав непоступливу позицію Церков щодо питання гендеру та сексуальної орієнтації мало не перешкоджанням безвізовому режиму з ЄС та підіграванням «рускому міру». Як ви це прокоментуєте?
На моє глибоке переконання, закиди релігійному середовищу в перешкоджанні євроінтеграції України є цілком безпідставні. Тут слід пригадати спільну заяву ВРЦіРО про підтримку євроінтеграційних прагнень українського народу та справжніх європейських вартостей, з якою ми відвідували Брюссель ще у вересні 2013 року. Насправді «рускому міру» та ідеології Москви підіграє той, хто виставляє європейське прагнення як узаконення неморальності, налаштовує віруючих України проти християнського Заходу та робить Росію єдиною захисницею традиційних моральних цінностей. Хочу пригадати, що саме Божий Закон, захист гідності людської особи, протест проти корупції та брутального насильства вивів нас на Революцію гідності та показав справжні демократичні цінності, які на християнських засадах і збудували європейську цивілізацію.
Чи критикуючи поправку в такій формі, в якій вона була прийнята, Церкви не ризикують наразитися на небезпеку бути звинуваченими в потуранні дискримінації?
Святе Писання, Божий Закон і засади християнської моралі нікого не дискримінують. Навпаки, Боже Слово і Його Заповіді є визвольними, слугують дороговказом до істинної свободи і стоять на варті гідності людської особи. Небезпека полягає в тому, що насправді терміни «гендерна ідентичність і сексуальна орієнтація» належать до так званої ідеології гендеру і стають небезпечним прецедентом для українського законодавства. Може, зроблено крок уперед у технічній процедурі отримання безвізового режиму, і то ще невідомо про його плоди, але внесено термінологічну дезорієнтацію в саме законодавство.
З нашого боку була пропозиція, говорячи про заборону дискримінації, відмовитися від цих ідеологічних штампів і вживати вислів «ставлення до статевості», який відповідає християнській антропології. Отож насправді тут зроблений вибір не на користь свободи, недискримінації та Європи, а на користь нової антилюдської та дискримінаційної ідеології гендеру, яку одностайно засудили католицькі єпископи на останньому Папському Синоді.
На мою думку, у Кодексі законів про працю насамперед потрібно було захистити від дискримінації батьківство й материнство. Ми бачимо, як у наших умовах дикого капіталізму вагітність жінки часом може бути причиною втрати роботи, а агресивний бізнес-час і низька платня не залишають батькам часу для сім`ї та дітей.
Чим такий вибір може зашкодити українському суспільству?
Уповні це важко передбачити. Однак вже можна розгледіти ілюзію, що європейськість означає «звільнення» від правил моралі і церковної присутності в суспільному дискурсі. Ми це явище називаємо секуляризацією. Сподіваюся, що такий законодавчий вибір парламентаріїв стане початком широкої суспільної дискусії про справжню дискримінацію, істинну свободу та відповідальність. Своєю чергою релігійне середовище України повинне бути готовим до глибокого, всебічного і відкритого діалогу, щоб пояснити християнське вчення про статевість, не ображаючи нікого і шануючи та служачи кожному.
Департамент інформації УГКЦ
