Brexit потяг Британію в економічне падіння. Чверть заощаджень європейці витрачають на утримання житла. Офшори не таке вже і зло, яким їх представляють.
Brexit – це шлях у ймовірний економічний колапс
Адам Поузен, президент Інституту світової економіки Петерсона, попередив, що прихильники Brexit, які сподіваються на відновлення статусу Великобританії як провідної країни у системі міжнародної торгівлі, найближчим часом зазнають гіркого розчарування з огляду на несприятливу економічну реальність. На це прямо вказують показники британської економіки, де присутні зростання цін і падіння купівельної спроможності громадян. Після Brexit Британія не зможе купувати продукти і послуги за колишніми цінами, що зруйнує її конкурентоспроможність у порівнянні з ЄС. А усталеність і тенденція торгових потоків не дозволять Лондону перебудувати в найближчій перспективі сформовані зв'язки з ЄС на користь, наприклад, Китаю, Бразилії чи США, якщо ці країни навіть вирішать зробити Британію пріоритетним напрямком.
Зарегульованість європейського ринку, на яку нарікають прихильники Brexit, також нікуди не зникне, а ЄС залишиться головним ринком для британського експорту. Однак після Brexit Лондон уже втратить можливість впливати на стандарти цього регулювання. Водночас Великобританія втратить і привілей міжнародного торгово-перевалочного пункту для виходу на ринки континентальної Європи. Навіть без Brexit на британську економіку насувався період болісної економічної адаптації до складних економічних реалій, оскільки за останні десятиліття Британія нагромадила ряд фінансових дисбалансів.
Адам Поузен наголосив: ключовий аргумент прихильників Brexit, що Британія досягне успіху, тому що іншої альтернативи нема, є необґрунтованим маренням, тому що не існує історичних прецедентів подолання торгової гравітації. Свого часу аналогічної мети не вдалось досягти ні Індії, ні Бразилії, ні іншим країнам Південної Америки.
Великобританія втратила економічні позиції
Філіп Хеммонд, британський міністр фінансів, повідомив, що в 2017 році Королівство Великої Британії втратило економічні позиції і більше не належить до першої п'ятірки країн із найбільшою економікою світу. Міністр також зазначив, що в наступному році економічна позиція Франції може тільки зміцнитись, а Великобританії – погіршитись.
За даними МВФ Британію обігнала Франція, обсяг ВВП в якій прирівнюється до $2,575 трлн, тоді як у Великобританії – до $2,565 трлн. Тепер, згідно зі статистикою МВФ, до п'ятірки найбільших економік світу належать США, Китай, Японія, Німеччина і Франція.
ЄС: чверть заощаджень європейці витрачають на утримання житла
В «Євростаті» повідомили, що в 2016 році середньостатична частка витрат на оренду житла і комунальні послуги в Євросоюзі досягла майже 25%. У 2006 році цей показник становив 22%. У минулому році на утримання житла найбільше витратили громадяни Данії (29,1%), Фінляндії (28,4%), Великобританії (27,1%), Франції (26,2%), Швеції (26%) і Чехії (25,6%). Найменше коштів на аналогічні видатки витрачають мешканці Португалії (18,8%), Естонії (17,6%), Кіпру (15,9%), Литви (15,6%) і Мальти (10,3%).
Офшори – не таке вже і зло, а корупція – не національний ґандж
Джейсон Шермон – професор міжнародних відносин Кембриджського університету, і Александр Кулі – директор Інституту Гаррімана при Колумбійському університеті, взялись прокоментувати оприлюднене «райське досьє» і сформований підхід до аналізу міжнародної корупції. Науковці вважають, що корупція не є національним феноменом і що країни не поділяються на корупційно «чисті» і «брудні». Шермон і Кулі переконані, що реальна боротьба з корупцією повинна відбуватись у першу чергу на транскордонному рівні та в західних фінансових центрах, які приймають «відмиті» кошти і дозволяють ними користуватись.
Адже клептократія – це не тільки початковий акт розкрадання, а й подальша можливість легалізації накраденого в країнах, де статки і власність захищені (Британія, Франція, США, Швейцарія), де навіть можна придбати громадянство за вкрадені кошти. Експерти наголосили: необхідно розслідувати не стільки офшори і підставні компанії, скільки транснаціональні мережі з відмивання вкрадених грошей, до складу яких належать чимало західних фірм і фахівців, які використовують свої навички для розмивання чіткої межі поміж легальними і нелегальними статками.
Ярослав Левків
