30 травня 1887 року у Києві народився Олександр Архипенко - український скульптор, живописець, графік, один із основоположників кубізму в скульптурі..
Після закінчення Київського художнього училища (1905) переїхав до Парижа; жив у Берліні, а з 1923 року і до кінця життя – у Нью-Йорку.
У США він у 1929 році отримує громадянство і працює як художник, скульптор і оформлювач. У 1934 оформляє павільйон України на виставці «Століття прогресу» в Чикаго. Також викладає в легендарному Новому Баухаусі.Залишив понад 1000 скульптур, картин і творів живопису, які зберігаються у 48 музеях (є його твори і в Україні: в Київському та Львівському музеях українського мистецтва) та у приватних колекціях світу.
Займався викладацькою діяльністю в 17 університетах і мистецьких навчальних закладах, в тому числі у п’яти заснованих ним самим школах мистецтва (Париж, Берлін, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго), читав лекції з мистецтва у 53 університетах, інститутах, музеях.
Був членом журі виставкових комітетів, учених рад багатьох музеїв та університетів, серед них таких відомих, як музей Метрополітен у Нью-Йорку, Пенсільванська академія мистецтв, Інститут Карнегі, Бостонський музей образотворчого мистецтва.
Саме Архипенко вперше «склав» єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи у композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, проявлена конструкція і конструктивність, ліричність — основні якості його творів, які були високо оцінені сучасниками.
Творчість Олександра Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, зокрема архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки. Твори Архипенка перевернули світові уявлення початку XX століття про скульптуру.
За життя Олександра Архипенка відбулося 130 його персональних виставок. Помер 25 лютого 1964 року у Нью-Йорку у своїй майстерні, похований на кладовищі Вудлон.
