31 серпня 1883 року на Тернопільщині народився Осип Назарук - письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч, журналіст.
Про це повідомляє Укрінформ.
Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, був одним з керівників студентського руху в Галичині. У 1915–1918 роках очолював пресову службу та секретаріат Українських січових стрільців на Поділлі. З жовтня 1918 року – член Української Національної Ради ЗУНР.
У 1920 емігрував до Відня, згодом переїхав у Канаду і США. В Америці був редактором журналу «Січ» та газети «Америка». Як письменник звертався до історичної тематики («Князь Ярослав Осмомисл», «Проти орд Чингізхана»).
Повернувшись до Львова у 1928 році, став близько до Української Християнської Організації, від січня 1928 року очолював редакцію її газети «Нова Зоря».
У різних видавництвах Львова вийшла «Вчасна війна в північній Альберті». «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі». «Спомини учасника». «Вибір звання». «Венеція. Катедра св. Марка». «Галичина І Велика Україна». «Замах на церкву». «Значіння партій» та інші книжки і брошури.
Перед загрозою радянської окупації 1939 р. був змушений еміґрувати до Польщі.
Осип Назарук помер від інфаркту 31 березня 1940 року в Кракові, нині Польща (тоді Генерал-губернаторство, Третій Райх) куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Похований на Раковицькому цвинтарі Кракову.
Написав низку публіцистичних творів про Українських січових стрільців, розвідок з питань громадсько-політичного життя.
