В ніч з 25 на 26 січня 2014 року, під час Революції гідності, ареною протистоянь між мітингувальниками Євромайдану та силовиками став Український дім.
Про це повідомляє Укрінформ.
Після інформації про те, що у разі намагання влади зачистити вулицю Грушевського спецпризначенці зможуть атакувати людей з тилу, а саме з приміщення Укрдому, значна кількість протестувальників зібралася біля нього. Були зведені барикади. Розпочалися облога та штурм будівлі. О четвертій ранку 26 січня силовики покинули приміщення і Український дім став територією Євромайдану. Згодом на даху Українського дому євромайданівці виявили набої до автомата Калашникова та карабіна Симонова.
Цього ж дня у багатьох регіонах України відбувалися масові акції протесту. Крім західних областей, вони охопили також центральну Україну, зокрема Чернігів, Черкаси, Полтаву.
26 січня у Києві та Дніпрі попрощалися з Сергієм Нігояном та Михайлом Жизневським, застреленими на Грушевського 22 січня.
Сергія Нігояна поховали в його рідному селі Березнуватівка на Дніпропетровщині. Вшанування пам’яті загиблого євромайданівця провели в різних містах Дніпропетровщини, зокрема у Дніпрі, Кривому Розі та Нікополі.
Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Панахида за загиблим пройшла у Михайлівському Золотоверхому соборі. Після панахиди тіло Михайла пронесли вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.
Михайла Жизневського поховали 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі.
