29 квітня 1915 року на горі Маківці відбувся найзапекліший бій російських військ з підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера.
Гора Маківка розташована у Сколівських Бескидах між селами Тухля та Головецьке понад долиною річки Головчанки, пише видання gazeta.ua.
Поруч із центральною вершиною гори є ще два нижчі верхи – східний і північно-західний. На схід від Маківки розташована гора Клева. На захід – гора Плішка. Ці три гори, що височіють на 400–500 метрів над долинами річок Опір і Головчанка, підпирають від заходу залізницю Стрий–Мукачево. Тому вони стали бажаною ціллю в карпатських боях навесні 1915 року.
29 квітня 1915 року на горі Маківці відбувся найзапекліший бій російських військ з підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера.
До складу цієї дивізії входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців.
Російські війська атакували з трьох сторін. Вони захопили перші лінії окопів та 114 полонених. Внаслідок артилерійського вогню та контратакам двох куренів січових стрільців їх відкинуло з австро-угорських позицій. Втрати росіян того дня становили 572 осіб.
Другий штурм центральної вершини Маківки провели 30 квітня – 1 травня 1915 р. силами двох полків російської армії.
Загальний наступ росіян 1 травня призвів до першого захоплення вершини Маківки та полону 588 солдатів айстро-угорської армії.
Ввечері 3 травня 1915 р. два курені легіону УСС вивели у резерв 130-ї австро-угорської бригади.
Протягом чотирьох днів українські січові стрільці вистояли під натиском російських військ і зуміли втримати позиції.Стратегічні плани російського командування повністю зірвались. Через великі втрати російські війська не змогли продовжити наступ. Через тиждень мусили поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.
