Держава досі не може врегулювати всі питання мобілізованих. Проблеми бійця починаються одразу ж після потрапляння в АТО. Про це 3 вересня під час засідання круглого столу за участі учасників бойових дій різних воєн з Харківщини та Львівщини розповів координатор «Правого сектору» у Львові, демобілізований розвідник 24 бригади Володимир Лазор.
За його словами, коли боєць потрапляє в АТО, його сім’я залишається без допомоги.
«Сім’ї бійців часто зіштовхуються із тим, що немає документального підтвердження того, що їх батько чи син дійсно перебуває в зоні АТО. Відповідно, немає можливості забезпечити підтримку родині», - сказав він.
Ще одна проблема – це збереження робочого місця, адже коли боєць переслужує рік і його не можуть демобілізувати, держава не заступається за нього перед роботодавцем.
«Наприклад, такі проблеми є в Червонограді з мобілізованими шахтарями», – сказав Володимир Лазор.
Окрім того, він наголосив, що неналагоджена система реабілітації поранених і надання їм психологічної підтримки.
Ще одна проблема – це втрата працездатності та фіксуванням інвалідностей.
«Ось випадок, коли боєць втратив пальці і отримав групу інвалідності, але щороку має ходити і підтверджувати, що ці пальці не з’явилися. Це психологічно складно для бійця і морально його виснажує», - сказав він.
Він також наголосив, що часто через помилки внутрішньо військової бюрократії полонених зараховують до вбитих і їм припиняють нараховувати зарплату.
Чи не найбільша проблема - отримання статусу учасника бойових дій.
Він наголосив, що є особи, які були в АТО місяць і отримали посвідчення, а бійці, які воювали рік, мусять ходити і доводити свій статус та отримують його вже після демобілізації.
За його словами, всі ці питання потрібно вирішувати комплексно.
