7 червня відбудеться перше підготовче засідання Спостережної ради «Укрнафти». Це буде один із кроків для проведення 7 липня загальних зборів акціонерів «Укрнафти», де ключовими питаннями стануть консолідована фінансова звітність компанії товариства та питання санації підприємства. Ситуацію коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Юрій Корольчук: «Як відомо, 24 травня відбулося засідання спостережної ради «Укрнафти». Найважливішим рішенням спостережної ради стало погодження проведення санації, фінансового оздоровлення компанії. На перший погляд, цілком закономірне рішення для економічного порятунку «Укрнафти». На практиці це означає відтермінування виплати боргу «Укрнафти» перед державним бюджетом на суму більше 10 млрд. грн.
Проте, спостережна рада на чолі з головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболевим закрила очі на причину появи заборгованості і так звані енергетичні реформатори зробили вигляд, що борг у 10 млрд. грн. з’явився «сам по собі». І ніби то не було виводу коштів з «Укрнафти» на суму майже 15 млрд. грн, ніби не було де-факто фіктивних договорів на купівлю нафти.
Рішення про санацію буде означати одне - держава відступила, здала свої позиції і уступила право керувати «Укрнафтою» міноритарному акціонеру, яким є група «Приват» та Ігор Коломойский. Отже, нічого не змінилось. Коломойский як заправляв на «Укрнафті», так і заправляє з 2003 року. Показово, що «Укрнафту» «поклали» під Коломойського цілком свідомо керівник «Нафтогазу» Коболев та екс-прем’єр Яценюк. Це було зроблено на волонтерських засадах і безкоштовно чи Яценюк і Коболев отримали за це «бонус» - питання до антикорупційних органів.
Але насправді «Укрнафту» після санації чекають іще гірші часи. Хоча, що може бути гірше після більш ніж десятирічного господарювання «Привату» і після того як реформатори з «Нафтогазу» вирішили буквально добити економіку «Укрнафти» «співпрацею» з групою «Приват». Коломойский не планує займатися «Укрнафтою». Йому потрібен лише час, щоб замести всі сліди, вивести з «Укрнафти» прибуткові АЗС та впорядкувати свої інтереси у нафтовидобутку.
А Коболева з «Нафтогазу» влаштує те, що «Укрнафта» і далі буде знецінюватися як актив. Це саме те, що від нього вимагають нинішні зарубіжні партнери. Як результат фінансово знекровлена і технічно знищена «Укрнафта» буде продана за безцінь. Для порівняння варто поглянути на заяви МВФ та ЄБРР, де вони вимагають від уряду знизити ціну на Одеський припортовий завод. Таке ж ставлення від МВФ і ЄБРР чекає і на «Укрнафту». Слід визнати, що так звані західні партнери України уже давно «і в темі, і в долі», а тому чекати порятунку тієї ж «Укрнафти» не варто.
Також слід розуміти, що колапс «Укрнафти» є наслідком змови Коломойского з представниками влади. Фактично колишній прем’єр Яценюк і голова «Нафтогазу» Коболева стали співучасниками корупційних дій групи «Приват» довкола «Укрнафти». Слабка ж позиція президента Порошенка пояснюється тим, що він так і не вийшов за рамки бізнесу і сприймає посаду президента як директорське крісло. Визнання факту переговорів Порошенка з Коломойским щодо «Укрнафти» зайвий раз підтверджує, що в країні лише закріплюється олігархізація, а про деоліграхізацію можна забути».
