Громадські активісти, волонтери, українські та закордонні експерти впродовж місяця готуються представити стратегічний план розвитку Луцька.
Ідею запропонував керівник громадської організації «Принцип» Віктор Грисюк, який вивчав досвід заможних міст Європи.
У коментарі Гал-інфо Віктор Грисюк каже, що стратегія розвитку Луцька буде передбачати заходи від дрібниць до масштабу екосистеми міста.
«Я вважаю, що будь-яке місто, область чи країна мають мати дорожню карту руху. У ній повинен бути чіткий тактичний план із покроковими діями на півроку, на рік і на довший термін. Втім, усе це має відбуватися у контексті загальної довгострокової стратегії розвитку. Будь-який цивілізований світ живе за стратегією на 10-20 років. На жаль, у нас влада на місцях і в країні загалом говорила про химерні стратегії, які відірвані від реалій. То ж, щоб стратегія була ефективна, - вона повинна писатися експертами, фахівцями по кожному з напрямків.
Для прикладу, дорожники краще розбираються як вести дорогу і з якого матеріалу. Але не можна говорити про дороги без урбаністики: чи вони взагалі потрібні в тому місці, щоб був комфорт для лучан. Окрім цього, ми не можемо говорити про дороги без людей, які планують розбудовувати місто, квартали. Як негативний приклад: у Луцьку будується багато багатоповерхівок, але не будуються дитячі садки, як результат сьогодні маємо переповнені групи й усім охочим місць не вистачає, а кількість дітей на одне місце буде зростати. Тобто про місто треба говорити, як про цілу систему з врахуванням дрібниць», - наголошує Віктор Грисюк.
Та додає, що стратегію розвитку Луцька мають намір розробити на термін не менше ніж на 5 років.
«Щодо напрямків, то моя позиція така, що місто має бути сучасне, безпечне та комфортне. Відповідно, від цієї основної стратегічної лінії ми будемо відштовхуватися. Це стосуватиметься і встановлення відеокамер для безпеки, правильних розв’язок на дорогах, співпраці з поліцією, облаштування велодоріжок, які будуть відокремлені від дороги і тротуару, таких питань багато. Для прикладу, у нас є будинки, які зводяться на газопроводах, що є небезпечно, чи високовольтні лінії над житловими масивами. Або ж у нас є ціла армія працівників муніципальної варти, але коли до них звертаються поліцейські про отримання доказів щодо вчинення злочину, то правоохоронцям кажуть, що камера не працювала чи відповідь дадуть через тиждень.
Виходить, нині, ніби в місті багато робиться, але все хаотично. Кожне управління та департамент рухаються окремо, натомість, вони б мали працювати, як злагоджений організм», - вважає громадський активіст.
Та наводить приклад сусідньої Польщі, де стратегію розвитку для країни написали 40 років тому.
«Щодо появи моєї ідеї створити стратегічний план розвитку Луцька, то під час Революції Гідності, коли я спілкувався з друзями з Польщі, мені казали, що було б добре, аби створити таку стратегію для України запитавши у студентів, медиків, бізнесменів чому вони вийшли й що потрібно змінити у тій чи іншій галузі. Приблизно таким шляхом пішла Польщі, коли в кінці 80-х років написали програму солідарності, запросивши експертів у різних галузях. Тоді наголошували, що вподальшому не важливе прізвище президента, головне, щоб виконували програму розвитку країни.
Таку стратегію потрібна і нам, для початку для Луцька. Я брав участь в багатьох тренінгах та семінарах у Європі, долучався до експертного середовища, в якому мої друзі писали стратегії розвитку для польських міст. Вони мене навчали та ділилися своїм досвідом. На жаль, у Луцьку не було з ким спілкуватися про стратегію, тому сам вирішив працювати над тим, щоб написати програму, за якою має рухатися Луцьк. Тому я і планую висунути свою кандидатуру на посаду міського голови, аби підняти рівень дискусії про стратегію розвитку обласного центру. Це не буде лише моєю інтелектуальною власністю, то ж, як її захочуть реалізувати інші – ми не заперечуватимемо. Бо стратегія розвитку буде баченням багатьох активних людей які багато вкладають у розвиток міста, як громадські діячі, волонтери», - пояснює Віктор Грисюк.
Він каже, що нині людей об’єднують у міні групи, які будуть відкриті. Також до участі в них запрошують українських та іноземних експертів. Саму ж стратегію мають намір представити у середині жовтня.
