Прощена неділя у 2020 році випадає на 1 березня. В цей день заведено просити вибачення у близьких і всіх тих, кого ми могли образити протягом року. Попросити прощення важливо перед Великим постом, щоб очистити себе від гріхів перед іншими людьми.
Інформаційний ресурс Золочів.нет опублікував Духовні роздуми о. Михайла Смолінського з Львівщини про Неділя Прощення.
Наше життя можемо прирівняти до дороги, по якій ми йдемо і все довкола нас змінюється. Ми можемо зауважити, що ми змінюємось кожного дня, кожного року. Такі переміни нашої людської природи закладені Богом і вони стаються згідно з Божим промислом.
Керувати душевними змінами є доручено нам. Саме ми вирішуємо у нашій свідомості, коли і що змінити. Ми перегортаємо сторінки календаря, відбиваємо стрілкою години дня. Це нам може пригадати про наш рух по дорозі життя. Йдемо вперед, як день, як години.
Деколи наше життя зупиняється. Ми це легко відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті не відбуваються зміни. А чому ж не відбуваються зміни? Однією із причин є непрощення.
Хто не прощає, той зупинився на своєму шляху. Ми не даремно кажемо: тримати зло! А зло важить багато. Тому той, хто тримає зло, той не може і кроку ступити. Тягар не дає.
Потрібно залишити цей тягар. Як саме?
Тут можна дати багато порад, але «Легко говорити, а важко виконати» – дехто може дорікнути. Саме це і потрібно взяти до уваги: НЕ ГОВОРИТИ!
Про прощення не говорять – прощення просять
Потрібно діяти, подарувати його і на цьому кінець. Це означає не повертатися у своїх думках до вчинку, що викликав гнів. Тягар потрібно поставити та йти далі, а не стояти біля нього і щось думати.
Думки наші очищуються молитвою
Найкраще молитися за людину, котра викликала у нас гнів. Молитва має цілющу силу. Ця сила проявиться у серці кожної людини, яка буде згадана у молитві. Саме тому, потрібно на молитві поминати поіменно тих людей, на кого ми тримаємо зло і того, хто тримає зло на нас.
Хто не може простити своєму ближньому, нехай спочатку простить на молитві
Нехай на молитві навіть в голос, скаже: “я тобі прощаю”. У духовній єдності Бог поєднає винуватців і в один день подарує цю очікувану хвилю прощення між самими особами.
При цій нагоді в усіх читачів “Духовних роздумів” прошу прощення і відпущення моїх провин. Визнаю, що не завжди ці роздуми були для вас “бальзамом на душу”… простіть.
