Дослідницька компанія «Active Group» спільно з громадською організацією Інститут «Республіка» провела масштабне експертне опитування. Понад 400 експертів з усіх областей України відповіли на запитання пов’язані з оцінкою реформ та їх наслідків.
У результаті опитування було побудовано одразу три рейтинги реформ: за загальною оцінкою, за оцінкою ефективності для України, та для регіонів нашої держави.
За всіма рейтингами, найуспішними можна назвати реформи місцевого самоврядування та впровадження електронного врядування.
Децентралізацію найбільш ефективною в Україні назвали 54,2%, а в області – 49,1% опитаних (найвищий результат). При оцінюванні за п’ятибальною шкалою, вона опинилась на другому місці з результатом 3,14 бали, поступившись електронному врядуванню.
Серед позитивних наслідків цієї реформи найчастіше називали збільшення фінансування міських програм, розвиток інфраструктури, виділення коштів для громадських організацій. Негативними наслідками реформи експерти вважають посилення боротьби всередині міської влади, нездатність місцевих влад ефективно реалізовувати великі кошти, збільшення корупції та відсутність реального оновлення влади. І хоча децентралізація є найуспішнішою серед реформ, 59% опитаних вважають необхідним розширити повноваження органів місцевого самоврядування.
Впровадження електронного врядування отримало найбільшу оцінку за п’ятибальною шкалою (3,40 бали) і друге місце у рейтингу корисності. Варто зауважити, що під електронним врядуванням експерти вбачали декілька явищ: поява електронного документообігу, автоматизація процесів у державній службі, створення сервісів електронного звернення громадян, Е–декларування.
Третє місце у всіх трьох рейтингах отримала реформа правоохоронної системи. За п’ятибальною шкалою експертне середовище поставило цій реформі 2,70 балів. «Найбільш корисною» для своєї області цю реформу назвали 30% опитаних, а «найменш корисною» – 19,1%. Таким чином, реформа правоохоронної галузі викликала найбільш полярні оцінки. До позитивних змін експерти найчастіше відносили загальне збільшення прозорості і появу нової патрульної поліції. Серед негативних – погіршення криміногенної ситуації, відсутність фактичного оновлення кадрів і непрофесійність нових поліцейських.
Програму енергонезалежності оцінили за 5–бальною шкалою на 2,69 бали. Причому, як «ефективну в країні» її назвали понад 15% опитаних, а як «ефективну в області» – лише 11%. До того ж більшість коментарів експертів свідчать, що процес підвищення енергоефективності триває. Але держава не достатньо приділяє цьому уваги, через що всі позитивні рухи – це або робота конкретних людей, які економлять тепло на власних підприємствах і у власних оселях, або робота місцевих органів влади.
Дерегуляція та розвиток підприємництва замикає список реформ, в яких кількість позитивних відгуків більша за негативні. При середній оцінці в 2,49 бали, цю реформу ефективною в області назвали 10,2% респондентів, а на національному рівні – лише 8,4%.
«Найменш ефективною» в області цю реформу назвали 7,9%, а в Україні – 13,2%. Слід зауважити, що твердження « у всій країні в цьому напрямку робиться набагато менше, ніж у нашій області» зустрічалось в УСІХ регіонах без винятку.
Оцінюючи антикорупційну реформу, «найбільш ефективною» її назвали 8%, а «найменш ефективною» – 23,7%. Позитивні оцінки антикорупційних змін пов’язані з ростом міської активності і підвищенням впливу антикорупційних організацій. Решта респондентів просто не вірять в ефективність реформи.
Окрім того, для великої кількості опитаних Президент України Петро Порошенко став символом корупції, що нівелює віру в боротьбу з цим явищем.
Найгірше експерти оцінили реформи освіти, охорони здоров’я та судової системи. Частка тих, хто вважає ці реформи успішними не дотягує до 10%, а тих, хто вважає «провальними» – на рівні 40%.
Важливо наголосити на тому, що опитування проходило у серпні–вересні, тобто до голосувань по цих напрямках. Однак можна чітко констатувати невіру більшості респондентів у позитивні зміни внаслідок реформ.
Аж 79% експертів вважають, що для пожвавлення реформ необхідна зміна виборчого законодавства. Найбільш популярні пропозиції по зміні законодавства такі: впровадження відкритих списків на виборах до Верховної Ради України (28,9%) та посилення мажоритарної системи (14,8%).
Ті, що говорять про необхідність мажоритарної системи і ті, хто говорить про відкриті списки, прагнуть наблизити депутатів до виборців. Таким чином, 12,9% опитаних хочуть відмінити фінансування політичних партій за рахунок держави.
Опитування тривало протягом серпня–вересня 2017 року. Загалом було опитано 405 експертів з усіх регіонів України.
