Наступний етап реформи децентралізації має наблизити владу до людей. Які ж нововведення очікують Україну і Львівщину.
Метою децентралізації було і залишається отримання громадою реальних повноважень у розпорядженні фінансами, майном та іншими ресурсами, які раніше концентрувалися в центрі. Проте всередині цієї реформи має опинитися людина, а не представники органів влади. Тож, її результати повинні відчути саме ми з вами.
По-перше, мова йде про доступність та покращення якості надання владних послуг. Наразі планується, що свій ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) з’явиться у кожній з понад 1000 громад. Зараз вони утворені і діють переважно у великих містах, райцентрах і подекуди в центрах ОТГ. З’явитися нові ЦНАПи мають у тому числі за рахунок реалізації програми «Велике будівництво». Для цього народні депутати планують ухвалити законопроект №2679, який регулює ці питання. Зараз він готується до другого читання. Отже, утворення ЦНАПу стане обов’язком, а не правом кожної громади. На ці потреби громад в держбюджет на наступний рік буде зарезервовано 2,9 млрд. грн. У власних ЦНАПах люди зможуть отримати близько 120 адміністративних послуг, не виїжджаючи за межі громади, а це – від біометричного паспорту і документів на землю, до оформлення пенсій та субсидій. Отримати необхідний документ в селі стане звичайною формальністю, як похід в магазин, чи на пошту.
По-друге, у громад мають з’явитися гроші на вирішення спільних проблем мешканців. У прийнятому в першому читанні законопроекті №3614 «Гроші громадам» мова йде саме про це. Тож, усі новоутворені громади будуть отримувати 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% земельного податку і 100% податку на нерухомість. Раніше ці фінанси збиралися та розподілялися на центральному рівні. Це означає, що громади нарешті отримають живі гроші на вирішення питань, які не розв’язувалися роками – школи, садочки, парки, тротуари, водогони тощо. Більше не потрібно буде «вибивати» на це кошти в області чи районі.
Наприклад, школи, які раніше були власністю району, перейдуть у власність громад, на території, яких вони розташовані. Але це не означатиме, що вони одразу стануть головним болем і фінансовим тягарем для бюджету громади. З державної казни на їх утримання буде безпосередньо виділятися освітня субвенція. Це стане запобіжником проти занепаду мережі освітніх закладів.
По-третє, в результаті поглиблення децентралізації місцеві громади зможуть отримати землю поза своїми межами, яка зараз перебуває у державній власності. А це – нові ділянки для людей під індивідуальне будівництво, городництво чи ведення фермерського господарства. Також громади зможуть отримати в бюджет додаткові кошти за рахунок оренди, або прозорої реалізації цих земель. Нові земельні ділянки можуть стати привабливими для інвесторів, що спричинить утворення нових робочих місць для мешканців громад.
По-четверте, не менш важливим для нових громад є й питання якісних доріг, по яких буде зручно пересуватися і автомобілістам, і пішоходам. Зараз, в рамках програми «Велике будівництво», планується збудувати та відновити близько 6 000 кілометрів доріг. Але це тільки шляхи державного і регіонального значення. Щоб відновити всі дороги в Україні в кожному населеному пункті одного державного бюджету не вистачить. Тому зараз ведеться робота над тим, як надати громаді алгоритм самостійного вирішення проблем якості доріг. До прикладу, можна ухвалити закон, який встановить, що певний відсоток надходжень до дорожнього фонду області повинен виділятися на дороги в межах ОТГ. Бо зараз, цей відсоток є «плаваючий» і рішення віддано на розсуд місцевих чиновників.
Як бачимо, якщо всі ці кроки буде реалізовано, то це, дійсно, створить міцну громаду, де кожному мешканцю буде створене комфортне життя. Реалізовувати всі ці ініціативи на місцях доведеться, в тому числі, й новим місцевим радам та головам, яких ми обиратимемо в жовтні. Саме вони будуть ухвалювати нові рішення, спрямовані на наповнення реформи децентралізації новим змістом. Проте й ми, громадяни, не маємо пасти задніх, і активно та свідомо брати участь в житті нових громад та ставати їх господарями.
Політолог, Володимир Шамовець
