Міносвіти пропонує фінансувати університети залежно від показників їхньої роботи як то кількість працевлаштованих випускників, якість дослідницької роботи тощо. Про це сьогодні, 27 травня, під час зустрічі із ректорами вищих навчальних закладів Львівської області повідомила перший заступник Міністра освіти і науки України Інни Совсун. Повідомила прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”.
За словами Совсун, Міністерство освіти і науки України пропонує розділити кошти, які скеровуються на освіту, на чотири сегменти: базове (блочне) фінансування, соціальний фонд, фонд розвитку та фонд державної цільової підтримки. 80 відсотків коштів буде надаватися, входячи від фінансування у попередньому році, а на виділення решти 20 відсотків впливатимуть такі показники як загальна кількість студентів у навчальному закладі, їх працевлаштування, якість науково-дослідницької діяльності, міжнародна співпраця, залучення коштів із недержавних наукових грантів.
Що стосується останнього із перерахованих компонентів, то нам варто, як зауважила Інна Совсун, скористатися практикою багатьох розвинутих країн, де за кожен залучений у такий спосіб долар університет отримує долар із державної казни.
Чинний статус вітчизняних університетів як державних бюджетних установ накладає на них багато обмежень в самостійності їх діяльності. Тому, наголосила перший заступник Міністра освіти і науки України, потрібно сформувати новий юридичний статус ВНЗ, який би забезпечував встановлення конкурентних розмірів оплати праці викладачів, їх чисельності та норм навантаження, загалом — реальну фінансову автономію.
Гостя також навела чимало порівняльних характеристик, що стосуються розвитку освітньої галузі у нас і закордоном. Так, в Україні понад 80 відсотків випускників шкіл вступають в університети та інші вищі навчальні заклади. Натомість в західній Європі та США відсоток людей, які мають вищу освіту, не перевищує третини від загальної кількості населення. Державні витрати на одного студента в Україні нині становлять майже 3 тис. доларів. Тоді як у Польщі аналогічна цифра у півтори рази більша, у США — у три рази, а у Франції — у майже чотири рази більша.
