Неволодіння державною мовою громадянами у певному регіоні країни робить його вразливим для територіальних претензій інших країн. Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу "1+1".
"Будь-які створені "мовні гетто" – це завжди політично уразлива територія для територіальних претензій. Погляньте, що було в Криму. У Криму взагалі не було української мови", – сказала вона, цитують "Українські новини".
За приклад міністр згадала ситуацію, коли в 2017 році 75% випускників шкіл у Береговському районі Закарпатської області, що є місцем компактного проживання угорських меншин, провалили зовнішнє незалежне тестування, у тому числі через те, що не знають української мови.
Гриневич наголосила, що значна частина населення цієї території взагалі не говорить українською.
На думку міністра, офіційна мова зв'язує різні регіони країни.
Також Гриневич зазначила, що міністерство очікує, що висновки експертизи Європейської комісії "За демократію через право" ("Венеціанська комісія") за мовними нормами закону "Про освіту", можливо, будуть включати лише деякі рекомендації, тому що в цілому Україна не порушила жодного з міжнародних зобов'язань.
Як відомо, Парламентська асамблея Ради Європи засудила мовну норму нового закону про освіту без консультацій із представниками нацменшин і закликала Україну врахувати всі без винятку рекомендації Венеційської комісії.
28 вересня міністр закордонних справ Павло Клімкін направив закон про освіту на експертизу до Венеційської комісії.
Віце-прем'єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прогнозує, що Венеціанська комісія надасть свої висновки до січня.
