Сьогодні, 16 вересня, в межах "Форуму видавців" у Львові відбулась відкрита дискусія на тему "Перспективи української освіти (прийняття нового Закону "Про освіту")". У заході взяла участь міністр освіти Лілія Гриневич, яка прокоментувала ситуацію довкола мовної статті, передбаченої освітньою реформою. Про це з місця події повідомив кореспондент Гал-інфо.
Як відомо, Стаття №7 нового Закону "Про освіту" передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Нацменшинам гарантують право навчатись в комунальних дошкільних закладах "мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою". Простими словами, це означає, що представникам національних меншин дозволено навчатися рідною мовою у дитсадках та початкових класах, а в школах та університетах - лише українською.
Верховна Рада ухвалила новий закон України «Про освіту»
Міністр Гриневич пояснила, що мовна стаття спрямована перша за все на те, щоб українська освіта стала українською, а шанси всіх дітей залишались рівними.
"Реформа освіти передбачає те, що кожна українська дитина, навіть якщо вона має інше національне походження, матиме шанс на якісну освіту. Якщо в Закарпатській області 35% дітей складає ЗНО з української мови та літератури на 1,2 або 3 бали, то такі діти вже не мають шансу на доступ до вищої освіти. Тобто діти, які склали математику та історію України дуже успішно, але завалили українську мову, вже не зможуть вступити до ВНЗ, а це означає, що сучасна система шкіл з мовою нацменшин працює неправильно, не в інтересах цих дітей", - заявила Лілія Гриневич.
На думку міністра освіти, новий Закон вирішує цю проблему і дає однаковий доступ до навчання в університетах для всіх випускників шкіл в Україні, а також збільшує вживання української мови в школах меншин.
Лілія Гриневич також прокоментувала те, що представники сусідніх країн, зокрема Румунії та Угорщини, гостро відреагували на мовну статтю Закону.
"Вчора у мене була дуже складна зустріч у Міністерстві закордонних справ з послами різних країн ЄС. Вона почалась із досить високих тонів, але я зробила для них ґрунтовну презентацію і пояснила наші аргументи. Пояснила, що насправді ми не порушуємо наших міжнародних зобов'язань", - розповіла глава Міносвіти.
Гриневич також заявила, що у європейських країнах ситуація з освітою та нацменшинами, зокрема й українцями, є суміжною з тією, яку передбачає освітня реформа в Україні, а саме мовна стаття Закону.
"Ми повинні поставити дитину на ноги, щоб вона знала державну мову і могла далі вивчати інші предмети. В іншому випадку процес пізнання ускладнюється незнанням мови навчання. Тому в початкових школах нацменшин освіта відбуватиметься рідною мовою поряд з ґрунтовним вивченням української. До 5 класу знання державної мови повинне бути на високому рівні, аби у старших класах дитина могла вивчати цією мовою інші предмети. При цьому, вивчення її рідної мови не припинятиметься. Але мовою освіти в Україні повинна бути державна мова", - підсумувала міністр освіти.
Лілія Гриневич також розповіла, що в Україні налічується понад 730 шкіл національних меншин. Близько 500 з них - це російськомовні школи, які зосереджені переважно на сході країни.
Угорщина просить Президента не підписувати освітню реформу
