Інститут суспільно-економічних досліджень оприлюднив рейтинг безпечності обласних центрів України. Найбільш безпечним обласним центром України визнано Хмельницький, одразу за ним йдуть Тернопіль, Чернівці, Чернігів та Івано-Франківськ. Натомість у п’ятірку найнебезпечніших міст потрапили Миколаїв, Сєвєродонецьк, Київ, Кропивницький та Запоріжжя.
Рейтинг безпечності обласних центрів України є результатом співставлення даних третього всеукраїнського муніципального опитування мешканців обласних центрів, проведеного на замовлення Міжнародного республіканського інституту (ІRI) та статистики щодо кількості кримінальних правопорушень. Результати вивчення безпечності облцентрів були оприлюднені експертами під час Третьої щорічної Конференції з демократичного врядування у Києві.
Як розповіла експерт з макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Крістіна Аврамченко, на позицію міста в рейтингу впливала кількість правопорушень та думка городян щодо рівня власної безпеки.
«Сприйняття громадянами стану безпеки в місті не завжди співпадають із об’єктивними даними щодо кількості кримінальних правопорушень. Так, в містах з приблизно однаковою кількістю кримінальних правопорушень громадяни оцінюють безпеку по-різному. Наприклад, в Івано-Франківську, Вінниці і Херсоні кількість кримінальних правопорушень приблизно однакова: від 150 до 165 на 10 тис. осіб. Проте, городяни почуваються по-різному. У Вінниці та Івано-Франківську безпечніше, а у Херсоні значно менш безпечно», – розповідає експерт.
Опитування виявило і цікаві парадокси. Наприклад, у туристично привабливому Львові зареєстровано понад 200 кримінальних правопорушень на 10 тис. населення, однак безпечно почуваються понад 65% городян, в той час як у прифронтовому Маріуполі злочинність одна з найменших у країні (32 злочини на 10 тис. населення), проте лише 41% респондентів почуває себе у безпеці.
За словами Крістіни Аврамченко, сприйняття громадянами рівня безпеки у місті може відрізнятись від об’єктивних даних про стан безпеки через те, що на сприйняття впливає низка чинників, серед яких близькість до зони бойових дій, рівень освітлення на вулицях, присутність в інформаційному полі міста даних про заходи безпеки або правопорушення, оцінка роботи правоохоронних органів тощо. Те саме можна сказати і про діяльність поліції. В тих містах, де мешканці схвалюють діяльність поліції, вони почуваються безпечніше. Оцінки сприйняття та статистичні дані фактично співпадають, передусім, у містах, де рівень злочинності найвищий і найнижчий, що також підтверджується соцопитуванням.
«Муніципальне опитування показало, що 73% хмельничан почуваються безпечно, йдучи додому ввечері після настання темряви. У той же час, в місті, порівняно з іншими обласними центрами, найменше кримінальних правопорушень – всього 2 на 10 тис осіб. Натомість найменш безпечним обласним центром виявилось Запоріжжя, де зареєстровано понад 300 правопорушень на десять тис. осіб, а безпечно почуваються тільки 44 % городян», – пояснює експерт.
Рейтинг безпечності українських міст – лише одна складова комплексного аналізу результатів Третього всеукраїнського муніципального опитування, даних Держстату та інших органів державної влади експертами ІСЕД. Крім того, виявилося суттєве розходження між оцінкою українцями свого добробуту і звітом уряду про зростання ВВП у минулому році. Тобто, прогрес в досягненні економічних показників на макроекономічному рівні більшістю респондентів не пов’язується з поліпшенням якості їхнього життя.
