25 вересня Кабінет Міністрів підтримав проєкт Закону України ʺПро запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищенняʺ, спрямованого на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Цей законопроєкт адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Фахівці Мінфіну працювали над проєктом Закону спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проєкту USAID ʺТрансформація фінансового сектору в Україніʺ. Прийняття законопроєкту дозволить виконати одну з ключових умов для надання Європейським Союзом другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро в жовтні 2019 року.
У чому суть?
Проєкт Закону, зокрема, пропонує спростити процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4.
Ініціатива, також, передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизацію процесу надання інформації, а також збільшує термін для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів.
Проєкт Закону деталізує механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робить більш справедливими санкції за порушення цих вимог. На думку авторів проєкту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як було раніше.
Проєкт Закону вводить обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу; встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.
