Журнал "Neurology" анонсував експеримент дослідників Університету Дюка (Duke University, США) щодо зв’язку фізичних навантажень і роботи мозку.
У дослідженні взяли участь 160 людей, у яких було відзначено погіршення когнітивних функцій та серцево-судинні розлади. Усім піддослідним у середньому було по 65 років, інформує Читомо.
Учасників експерименту розділили на 4 групи: перша впродовж півроку займалася лише аеробікою, друга дотримувалася спеціальної дієти для гіпертоніків, третя суміщала дієту та аеробіку, а четверта просто отримувала консультації телефоном щодо того, як дотримуватися здорового способу життя. До і після експерименту в усіх його учасників оцінювалися когнітивні навички, окремо пам’ять, окремо вміння ставити цілі і досягати їх, фокусувати увагу, керувати власною поведінкою. Окрім цього оцінювалися обмін речовин і фактори ризику серцево-судинних захворювань.
Лише дієта не покращувала когнітивні здібності. Проте в тих, хто паралельно з дієтою виконував фізичні вправи (по 45 хвилин щодня), мали кращі результати — у порівнянні з результатами, які учасники демонстрували до початку експерименту, результати когнітивних тестів вони склали на 47 балів краще. Ті, хто займався лише аеробікою, результат покращився на 42 бали, а ті, кого консультували телефоном, отримали на 38 балів кращі оцінки. Ці тести виявляли здатність до планування, встановлення цілей, уважності. Проте на пам’ять впливу виявлено не було.
Відповідно до оцінок дослідників, якщо стан мозку учасника відповідав функціональним здібностям мозку 93-річних людей, то після дієти і тренувань мозок "молодшав" на 9 років.
Інші дослідження
До схожих висновків приходять і автори British Journal of Sports Medicine, які вважають, що вікові погіршення когнітивних функцій у людей за 50 років можна загальмувати за допомогою систематичної фізичної активності. Займаючись аеробікою в поєднанні із вправами на спротив, піддослідні почали показувати кращі результати на тестах, де треба було швидко перемикатися з одного завдання на інше, тактично мислити, концентруватися і активно використовувати робочу пам’ять.
Для молодших людей та навіть дітей також визначені схожі закономірності. Так у виданні "Medicine & Science in Sports & Exercise" (квітень 2017) опубліковано результати дослідження, що свідчить — у дітей 9–11 років фізична підготовка і хороша робоча пам’ять пов’язані (якщо у дитини розвинені м’язи, то і показники текстів на пам’ять та результати навчання також будуть вищими). Ось така руйнація стереотипів про "дохлих ботанів".
