Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура  |  Історія

«Колір молитви»: у тюрмах і таборах українки вишивали риб'ячими голками

Ховаючись від пильного ока тюремних наглядачів, ув’язненні українки вишивали голками із риб’ячих кісток та кольоровими нитками, витороченими із власного одягу, вишивали на невеликих клаптиках тканини, що їх вдавалося зберегти під час постійних обшуків. Учора, 17 травня, у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка вишитих ікон «Колір молитви».
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/8

Десятки унікальних експонатів розповідають про людську трагедію, яку довелося пережити українцям в роки радянської окупації. Тут вишиті на засланні та під час ув’язнення образи, серветки, рушники і навіть одяг. Також є експонати, які були створені руками політв’язнів у стінах тюрми на Лонцького.

На відкриття виставки прийшло близько сотні львів’ян. Дехто не стримував емоцій, адже на ці роботи важко дивитися без сліз. Віра у Бога і сподівання волі – це ті мотиви, які можна відчитати у цих роботах.

Як розповіла в коментарі Гал-інфо зберігач фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська, на виставці представлено понад 50 експонатів.

Зберігач фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Зберігач фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

За її словами, ці експонати в музей «Тюрма на Лонцького» приносять люди, чиї рідні пережили маховик репресій і крізь життя пронесли в собі страшну згадку про ті часи.

«Люди приносять вишивку, яка збереглася від їхніх рідних. Це вишиті сорочки, сукні, окремі елементи, серветки, рушники. Тут не усе з наших музейних фондів. Є речі, які приносять люди на тимчасове експонування та зберігання. Експозиція буде постійною, а експонати - змінними», - розповіла Ірина Єзерська.

Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук).  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Пошивка, серветки. Челябінськ, 1948 р. Кенгір, 1949-52 рр. Спаськ, 1952-55 рр. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка
Серветка "Волошки". Автор - ув'язнена литовка, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, кін. 1940 - поч 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/8

Географія створення цих вишивок  – це вся мережа радянських ГУЛАГів та пересильних тюрем. Також багато робіт з тюрми на Лонцького.

Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фрагменти вишивки із Сибіру. Автор - Марія Биць. с. Підберізці Тернопільська область, 1930-40-ві рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

«Жінки вишивали підручними матеріалами витороченими нитками на елементах одягу, нижніх сорочках. У 1940-50 роках в тюрмі були особливо жорсткі правила. Мати голку заборонялося, тому вишивали рибною кісткою із соленого оселедця, який був у раціоні в’язнів», - зазначила Ірина Єзерська.

Часто співкамерниці могли обмінюватися матеріалами. Зрозуміло, що таке заняття було поза законом і за таке було передбачено покарання. У випадку виявлення - роботу вилучали і знищували.  

Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вервиці з хліба українських політкаторжанок. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Хліб, нитка. Ручна робота. Комірець та хустинки художниці Ярослави Музики, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

«Люди і так були обмежені у всьому, позбавлені можливості бути із рідними людьми... У цю вишивку вони вкладали багато інтимного, свої переживання. Вилучення цього ставало великим психологічним ударом», - зазначила Ірина Єзерська.

Історикиня та антропологиня, докторка історичних наук, яка очолює Українську асоціацію дослідників жіночої історії. Оксана Кісь у своїх наукових дослідженням зосередилася на 1940-50 роках, коли режим утримання був найбільш суворим та дуже жорстоким.

Дослідниця Оксана Кісь. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дослідниця Оксана Кісь. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

«Це саме той період, коли серед невільників ГУЛАГу дуже стрімко зросла кількість українців, політв’язнів і зокрема жінок. У той час в неволі більше як 30% від усіх в’язнів були жінки. Щороку в таборах і в’язницях ГУЛАГу утримували 100 тис. українок-політв’язнів. Це величезна кількість жінок, які пройшли той жах і отримали такий травматичний досвід. Багато жінок загинули, але чимало зуміли дочекатися звільнення», - сказала Оксана Кісь.

Вона розповіла, що після смерті Сталіна, був стрімкий перегляд справ і багато жінок вийшли на волю. На їхні спогади і опирається її дослідження.

Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник. Автор - Марія Герасимик. Хутір Богданівка, Тернопільщина, 1940 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експонати. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експонати. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка прямокутна мережана на марлі. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка прямокутна мережана на марлі. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка прямокутна мережана на марлі. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка прямокутна мережана на марлі. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/6

«Мене найбільше цікавило, що жінкам допомагало вижити у тих нелюдських умовах, протидіяти режимові, зберегти свою людську гідність? Жіноча творчість була одним із елементів спротиву. Це був спосіб підтримати свій світогляд, свою ідентичність і систему цінностей. Така творчість була заборонена, але жінки однаково вишивали, співали, творили поезію, малювали. В такий спосіб не лише реалізували свій творчий потенціал, але й зберігали зв’язок із своєю українською культурою, маніфестували її, розвантажували себе емоційно. Це допомагали жінкам виживати», - переконана Оксана Кісь.

Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита із табірним номером та ініціалами ІК-274. Автор - Іванна Столярчук (Кальмук). Спаськ, між 1952-55 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сукня з нагоди виходу з табору. Автор - Євгенія Загоруйко. Мордовія, 1951-52 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/10

Вона наголосила, що представлені у експозиції вишивки є насправді дуже різними: «З точки зору естетики, вони дуже прості і скромні. Матеріал для вишивання в таборах не був доступний. Це вишивки на клаптиках тканини, ниточками, вимкненими з одягу, вишиті риб’ячими кістками чи іншими підручними знаряддями. Вони дуже прості на вигляд, але їхнє символічне значення не можна недооцінювати.

Стрілецька могила. Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Стрілецька могила. Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Стрілецька могила. (фрагмент вишивки) Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького, 1945-46 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Стрілецька могила. (фрагмент вишивки) Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького, 1945-46 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Стрілецька могила. (фрагмент вишивки) Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького, 1945-46 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Стрілецька могила. (фрагмент вишивки) Із особистих речей Василя Кука, генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). Львів, тюрма на Лонцького, 1945-46 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

Ці невеличкі серветки насправді були подарунками своїм посестрам і побратимам по нещастю. Такий подарунок був знаком довіри, спорідненості та спільної долі, причетності до кола українців-політв’язнів. Головне у цій вишивці – не орнаменти, не техніки чи кольори, а символ причетності до свого середовища. Значення в соціальній взаємодії в’язнів є першорядним».

Серветки, табірний номер М-552. Автори невідомі. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветки, табірний номер М-552. Автори невідомі. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветки, табірний номер М-552. Автори невідомі. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветки, табірний номер М-552. Автори невідомі. Радянські табори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

Окреме місце у табірній вишивці посідають маленькі ікони, які виконували свою функцію, хоч і не були канонічними.

Серветка
Серветка "Коханій мамусі від Іванки". Автор - Іванна Столярчук. Львів, тюрма на Лонцького, 1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка
Серветка "Коханій мамусі від Іванки". Автор - Іванна Столярчук. Львів, тюрма на Лонцького, 1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка
Серветка "Коханій мамусі від Іванки". Автор - Іванна Столярчук. Львів, тюрма на Лонцького, 1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушничок. Автор - Катерина Миронович. Львів, тюрма на Замарстинівській, приблизко 1945 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушничок. Автор - Катерина Миронович. Львів, тюрма на Замарстинівській, приблизко 1945 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушничок. Автор - Катерина Миронович. Львів, тюрма на Замарстинівській, приблизко 1945 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушничок. Автор - Катерина Миронович. Львів, тюрма на Замарстинівській, приблизко 1945 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Хустина вишита ув'язненими жінками, що належала арфістці Вікторії Полтарєвій. Львів, тюрма на Лонцького, між 30.11.1945 - 25.03.1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Хустина вишита ув'язненими жінками, що належала арфістці Вікторії Полтарєвій. Львів, тюрма на Лонцького, між 30.11.1945 - 25.03.1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вишиті ноти та ініціали
Вишиті ноти та ініціали "В.М." Хустина вишита ув'язненими жінками, що належала арфістці Вікторії Полтарєвій. Львів, тюрма на Лонцького, між 30.11.1945 - 25.03.1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/7

«Для жінок вони мали сенс образу Божого, до якого вони молилися. В таборах було заборонено мати християнську атрибутику, але жінки зберігали ці іконки, бо це був той чинник, який дозволяв їм підтримувати себе морально і не втрачати віру. Зневіра у таборах означала шлях до смерті. Людина, яка втрачала надію, вона переставала боротися і була приречена на загибель», - наголосила Оксана Кісь.

Ікона Богоматері з Ісусом
Ікона Богоматері з Ісусом "О Маріє, Мати Божа Неустанної Помочі, молися за нами". Автор - Люба Барабаш-Білинська та її товаришка з радянського концтабору Ірина (прізвище невідоме). Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Ісусом
Ікона Богоматері з Ісусом "О Маріє, Мати Божа Неустанної Помочі, молися за нами". Автор - Люба Барабаш-Білинська та її товаришка з радянського концтабору Ірина (прізвище невідоме). Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона
Ікона "О найсвятіше серце Ісуса помилуй нас!". Автор невідомий. Радянські концтабори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона
Ікона "О найсвятіше серце Ісуса помилуй нас!". Автор невідомий. Радянські концтабори, 1940-50-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор -  Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор - Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор -  Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор - Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор -  Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Мати Божа Марія з Дитятком. Автор - Марія Клочко-Винарчик. Потьма, Мордовія (жіночий концтабір), травень 1948 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Марія Подляшецька (Бедзик). Львів, Тюрма на Лонцького, приблизко 1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Марія Подляшецька (Бедзик). Львів, Тюрма на Лонцького, приблизко 1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Марія Подляшецька (Бедзик). Львів, Тюрма на Лонцького, приблизко 1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Марія Подляшецька (Бедзик). Львів, Тюрма на Лонцького, приблизко 1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/9

Куратор виставки Ірина Дуткевич наголосила, що люди продовжують нести до музею найдорожчі родинні реліквії.

Куратор виставки Ірина Дуткевич. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Куратор виставки Ірина Дуткевич. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

«Головна виставка в камері буде постійною експозицією. Там представлено речі, які робили в стінах тюрми на Лонцького. На вишивках є підписи і датування. Ми б хотіли показати все, що ми маємо. Кожна річ – унікальна і має свою історію. Окрім того, це людські долі. Кожен експонат із сильною енергетикою, яка відчувається навіть через скло. Вони випромінюють жагу до життя. Вирізняти якийсь із них просто неможливо. Ці речі насправді безцінні», - зазначила вона.

Дитяча сукня. Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дитяча сукня. Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дитяча сукня (фрагмент вишивки). Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дитяча сукня (фрагмент вишивки). Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дитяча сукня. Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Дитяча сукня. Автор - Ксеня з Ворохти, табірна товаришка Люби Барабаш-Білинської. Тайшет, перша половина 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експонати. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Експонати. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/4

Заступниця директора Національного музею «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова наголосила, що на виставці можна побачити роботи, які так і залишилися не завершеними.

Вікторія Садова. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вікторія Садова. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

Вона наголосила, що не усі жінки уміли малювати, тому часто усі зображення могла малювати одна жінка.

«Перед гаптуванням контур наносили шматком гуми, яку могли відколупати від підошви черевика. Одна жінка могла намалювати, а інша могла гаптувати. Усі роботи схожі на народний примітив, наївні зображення, часто схематичні. Але не важливо, як намальовано чи наскільки досконало виконано. Важливо, що вкладали, коли створювали ці роботи. Робили потайки, бо не можна було займатися будь-чим чого не передбачує тюремний режим. Нагляд був безперервним. Вночі в камері завжди світилося світло і наглядач завжди стежив за ув’язненими. Тому вишивати треба бути так, щоб тебе хтось заступив собою. Наглядач не повинен був бачити, чим ти зайнятий», - сказала Вікторія Садова.

Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері. Автор - Катерина Мельницька. Львів, Тюрма на Лонцького, 30.05.1949 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. (фрагмент ікони). Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. (фрагмент ікони). Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Ікона Богоматері з Дитятком. Автор - невідомий. Магадан, друга половина 1940-х - поч. 1950-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка
Серветка "Коханій мамусі від Іванки". Автор - Іванна Столярчук. Львів, тюрма на Лонцького, 1946 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/9

Вона зазначила, що всі зображення мають у собі спогади і сподіваннями на волю. Деякі містять зображення ґрат. Також можна побачити зображення Ісуса з роз’ятреним і заґратованим серцем.

Хрест із фелону священика-в'язня соловецьких таборів. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Хрест із фелону священика-в'язня соловецьких таборів. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Хрест із фелону священика-в'язня соловецьких таборів. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Хрест із фелону священика-в'язня соловецьких таборів. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Образ Матері Божої Неустанної Помочі. Автор - Віра Олійник. Золочівська пересильна тюрма, 10.07.1947 р. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/5

«Трагічні мотиви присутні на вишивці. Люди просили цим вишиттям волі для себе, для родини і для України. Люди вимолювали волю для України. Найперша цінність – це Бог і Україна. Це був шаленний ризик, бо при обшуках, коли знаходили вишивання, могли дуже серйозно покарати. У тюрмі заборонено було робити будь-які записи, а тут ми бачимо вишиті записи, свідчення про ті події з датами та ініціалами. Така робота ставала для них духовним розважанням не просто в аматорській творчості, а насамперед у зосередженій молитві. Про це свідчать християнські мотиви вишитих елементів, серед яких переважає поширена іконографія Богоматері, ангелів, хреста, а також написи зі словами молитви до Бога», - сказала Вікторія Садова.

На виставці також представлені унікальні родинні реліквії сім’ї Калинців.

Обкладинка з собором Святої Софії у Києві. Автор - Ірина Сеник. Мордовія, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Обкладинка з собором Святої Софії у Києві. Автор - Ірина Сеник. Мордовія, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Обкладинка для документів та защіпка для волосся. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Обкладинка для документів та защіпка для волосся. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вишивка
Вишивка "Різдво. Свята вечеря". Автор - Евфросинія Калинець за ескізом Стефанії Шабатури. Барашево, Ходорів, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вишивка
Вишивка "Різдво. Свята вечеря". Автор - Евфросинія Калинець за ескізом Стефанії Шабатури. Барашево, Ходорів, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вишивка
Вишивка "Різдво. Свята вечеря". Автор - Евфросинія Калинець за ескізом Стефанії Шабатури. Барашево, Ходорів, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Вишивка
Вишивка "Різдво. Свята вечеря". Автор - Евфросинія Калинець за ескізом Стефанії Шабатури. Барашево, Ходорів, 1970-ті рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник вишитий з півниками. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-75 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник вишитий з півниками. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-75 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник вишитий з півниками. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-75 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Рушник вишитий з півниками. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-75 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр.  Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Серветка та вишита папка зі скіфськими мотивами. Автор - Ірина Калинець. Мордовія, між 1973-78 рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/11

Тут можна побачити речі, які в ув’язненні створила українська письменниця, поетеса, шістдесятниця, багаторічний політв'язень радянських таборів, діячка дисидентського руху Ірина Калинець.

Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Сорочка вишита для Ігоря Калинця. Автор - Ірина Калинець, Евфросинія Калинець. Мордовія, Ундіно-Посельє, Ходорів, кін. 1970 - поч. 1980-х рр. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/4

Зокрема, в експозиції є сорочка, яку вона вишила для свого чоловіка Ігоря Калинця.

Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Томи справи на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Томи справи на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Томи справи на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Томи справи на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Світлина Ірини Калинець зі справи. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Світлина Ірини Калинець зі справи. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Справа на Ірину Калинець. Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/7

Також в експозиції представлені кілька томів справи, яку репресивні органи радянської влади порушили проти Ірини Калинець.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...