26 грудня КСУ визнав неконституційним законопроєкт про про дострокове позбавлення депутатського мандата за прогули та "кнопкодавство", - інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.
Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. № 1027) (далі – Законопроєкт) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Цим Висновком Конституційний Суд України визнав Законопроєкт таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.
Здійснюючи перевірку Законопроєкту щодо наявності в ньому положень, що передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, Конституційний Суд України оцінював кожне його положення.
У Висновку Конституційного Суду України зазначається, що припис частини третьої статті 84 Конституції України стосовно особистого голосування на засіданнях Верховної Ради України є юридичним імперативом, тобто беззастережною, категоричною вимогою для народного депутата України, оскільки представник народу в парламенті має здійснювати свої повноваження особисто. Порушення цієї вимоги є спотворенням сутності представницької демократії. Дія народного депутата України всупереч такій вимозі, безсумнівно, повинна спричиняти його відповідальність як особи, яка вдалася до порушення зазначеного імперативу. Отже, спробу встановити відповідальність народного депутата України за порушення припису частини третьої статті 84 Конституції України можна вважати такою, що має легітимну мету. Водночас запропонована в Законопроєкті формула передбачає надання судові повноваження встановити лише сам факт того, мало місце чи ні ʺнеособисте голосуванняʺ.
Автоматична втрата мандата (без рішення Верховної Ради України) народним депутатом України (дострокове припинення повноважень народного депутата України) на підставі встановлення судом лише самого факту будь-якого ʺнеособистого голосуванняʺ – безвідносно до характеру дії (дій) народного депутата України, обставин, за яких такий факт мав місце, без установлення природи особистої участі народного депутата України та без урахування того, що стосовно поведінки народного депутата України можуть виявитися обставини пом’якшувального характеру – не відповідатиме вимозі домірності.
Конституційний Суд України, базуючись на своїй послідовній юридичній позиції, відповідно до якої ʺобмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним)ʺ, вважає, що будь-яке втручання в права людини навіть за наявності легітимної мети, всупереч вимозі домірності, неодмінно спричинятиме скасування або обмеження прав і свобод людини. З огляду на викладене Конституційний Суд України вважає, що Законопроєкт є таким, що не відповідає частині першій статті 157 Конституції України.
Конституційний Суд України наголошує, що запропонована Законопроєктом редакція статті 81 Конституції України, якою пропонується вилучити з пункту 6 її частини другої слова ʺвиборчого блоку політичних партійʺ, встановлює на конституційному рівні заборону на утворення виборчих блоків політичних партій, хоча відповідно до Конституції України ʺвиборчий блок політичних партійʺ є окремим інститутом. У Висновку Суду зазначається, що у разі ухвалення запропонованої Законопроєктом зміни до Конституції України громадяни України втратять свої права, які їм прямо або опосередковано гарантовано статтями 38 та 81 Конституції України. Отже, запропонована зміна передбачає скасування прав громадянина України та є такою, що не відповідає частині першій статті 157 Конституції України.
У запропонованій в Законопроєкті редакції статті 81 Конституції України пункт 7 її частини другої передбачає, що повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі: ʺ7) відсутності його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесіїʺ. Конституційний Суд України вважає, що запропонована Законопроєктом вимога не є домірною переслідуваній меті, природа санкції має відповідати тяжкості правопорушення. Крім того, застосоване в Законопроєкті поняття ʺбез поважних причинʺ має оцінний характер, що не відповідає критеріям чіткості, однозначності, передбачності, як того вимагає юридична визначеність – складова принципу верховенства права. Запропонована зміна з огляду на наведені юридичні аргументи не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
Таким чином, у Висновку констатується, що Законопроєкт не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.
Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
З текстом Висновку та окремими думками суддів до нього можна ознайомитися за посиланням.
