За сприяння Українського культурного фонду науковці "Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" провели реконструкцію та здійснили 3-D візуалізацію планувальної структури Пліснеського археологічного комплексу впродовж VII-XIII століть. Відео опублікували на Facebook.
Пліснеський археологічний комплекс – це сукупність різночасових пам'яток, насамперед середньовічної доби, які зараз знаходяться на території та в околицях села Підгірці на Львівщині.
До його складу входять давньослов'янський культовий центр кінця VІІ–Х ст., слов'янське городище ІХ–Х ст., літописне місто ХІІ–ХІІІ ст., згадане у "Слові о полку Ігоревім", курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст., де поховані варязькі дружинники та Підгорецький ("здавна іменований Пліснеський") монастир.
Що передувало створенню 3-D?
- Більше 200 років археологічних досліджень Пліснеська.
- Більше 4 років діяльності Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”.
- Більше 5 місяців праці в проекті “3-D модель Давнього Пліснеська” у рамках програми Створюємо інноваційний культурний продукт - програма УКФ.
- Більше 80 реконструйованих об’єктів оборонної, житлово-господарської та сакральної архітектури.
- Десятки нарад і сотні годин рендерингу 3-D візуалізацій.
"Реалізація цього проекту була б неможливою без багатолітньої праці світлої пам’яті Михайла Филипчука, дослідження якого на Пліснеську стали підставовими для наших реконструкцій", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, археологи показали, як у Х ст виглядало одне із найбільших слов'янських міст Східної Європи, а також відео про побут мешканців літописного городища та відтворили вигляд поганського капища.
Також археологи відтворили реконструкцію валу четвертої лінії оборони Пліснеська наприкінці Х століття, коли площа городища сягала більше 250 га.
Раніше археологи показали, як виглядало заглиблене слов’янське житло ІХ-Х ст, реконструкцію наземного житла ХІІ-ХІІІ ст. та господарських споруд Давнього Пліснеська.
Також нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, цього року під час розкопок, археологи виявили косторізну майстерню ІХ-Х ст.
