Збільшити найменший штраф до 42 тисячі гривень. Штрафувати землевласників, орендарів та посадовців, які могли, але не зупинили порушників. Усе це та багато іншого передбачають зміни до законів, які парламенту запропонував Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі ЛМР.
Відповідний проєкт закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення боротьби з самовільним випалюванням сухої рослинності та її залишків та захисту навколишнього природного середовища)”, з підписом голови Львівської ОДА Максима Козицького, вже направили Прем’єр-міністру та парламентарям.
Щороку восени і навесні люди масово палять суху траву. Вогонь перекидається на ліс, часом завдає шкоди і господарствам. Разом з травою згорають тварини, комахи, птахи. У повітря з димом підіймаються канцерогени та інші шкідливі речовини, якими ми дихаємо.
“Торік на Львівщині зафіксували понад тисячу пожеж на загальній площі понад 500 гектарів. За день тільки в Жовківському районі пожежники виїжджали гасити поля 19 разів! Наразі закон передбачає штраф для палія - від 170 до 340 грн, а для посадових осіб від 850 до 1190 грн. Проте зловити порушника на місці підпалу дуже важко. Інформаційні кампанії не допомагають. Тому наші фахівці з департаменту екології та природних ресурсів, екологи Львівщини та юристи напрацювали комплексні зміни до закону. Ми скерували їх прем’єру та парламенту”, - розповідає заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.
Від початку цього року на Львівщині сталося вже більше 300 пожеж на площі понад 100 га! Притягувати до відповідальності порушників має право наразі лише:
Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи,
громадські інспектори з охорони довкілля,
єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.
“Ми пропонуємо підвищити штрафи, розширити коло осіб, які можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення за випалювання сухої трави, а також штрафувати не тільки паліїв, а й тих, хто міг, але не зробив нічого для запобігання правопорушенням у межах своїх повноважень”, - каже директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Гречаник.
За неналежне утримання закріплених за ними ділянок, передбачається також, штрафувати землевласників та землекористувачів.
Також у ЛОДА пропонують, щоб притягувати до адмінвідповідальності за ст. 77-1 (самовільне випалювання рослинності або її залишків) Кодексу України про адмінправопорушення повинні могли посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних міських рад, органи внутрішніх справ (Національної поліції), а також органи державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки.
Штрафи вимагають збільшити від сорока (42040 грн) до шістдесяти (63060 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і – від вісімдесяти (84080 грн) до ста (105100 грн) неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб.
“42 тисячі - це не 170 гривень. Погодьтеся! Наразі штрафи є замалі, на місці ніхто нікого зловити не може, а за бездіяльність посадових осіб чи власників (або користувачів) поля - також нічого законами не передбачено. Відповідальність має лягати на всіх, бо зараз і про тих, хто підпалює, знає чи не кожен у селі. Всі сусіда жаліють, а насправді покривають злочинця. Тому треба негайно щось змінювати”, - наголошує Юрій Холод.
Щоб відповідні пропозиції змін до закону потрапили на розгляд ВРУ, вони мають пройти обговорення у депутатських комітетах. Львівські чиновники просять депутатів різних політсил, уряд та президента не затягувати з вирішенням проблеми, а журналістів - інформаційно підтримати їх. Тільки всі разом ми зможемо вже цієї осені зменшити сумні цифри статистики.
