Нагадаємо, Львівська міська рада намагається повернути у свою власність ділянку де розташований так званий "Ринок "Добробут".
Як сказав міський голова Львова Андрій Садовий, львів'ян за допомогою "чорних реєстраторів" намагаються обікрасти на 500 мільйонів гривень. Наразі невідомо чим завершиться судова тяганина і що буде на даному місці. Але журналісти Гал-інфо натрапили на досить популярну думку, що місту після повернення ділянки у власність громади варто відновити там громадський простір, або прощу, яка колись там існувала.
Про можливий розвиток даної території ми поспілкувались з львовознавцем, засновником сайту "Фотографії старого Львова" та Львівського фотомузею, Романом Метельським.
"Почнемо з того, що сучасні міста, взагалі задихаються від браку зелених площ, вільних зон, вільних просторів, де можна було б просто прогулятися, вийти на шпацер, подихати повітрям, вийти з дитиною, вийти з собачкою і так далі", - говорить Роман Метельський.
Він зазначає, що, на жаль, при проєктуванні та будівництві сучасних міст соціальні потреби мешканців не стоять першочергово і Львів не є виключенням з цієї тенденції.
"Львів, як таке місто, що історично мав потяг до зелені, ще на початку 20-го століття існувала концепція, що Львів - це місто сад. Коли це були окремі вілли, багато зелені, скверів, парків, газонів. І ми знаємо такі хороші проєкти львівських дизайнерів, ландшафтних дизайнерів. До прикладу Арнольд Рерінг, який дуже багато всього зробив, починаючи від Стрийського парку, закінчуючи клумбою Рерінга, яка зараз в центрі біля Матінки Божої", - поділився Метельський.
Тобто у Львові не просто традиційно робили зелені зони коли посадили два дерева і так далі. До цього підходили як до мистецтва. У дуже багатьох місцях Львова створювали ауру міста-саду.
"Відповідно Кракідали (пляц Краківський, Краківська торговиця, територія ринку "Добробут" - ред) – початок фактично єврейського кварталу, який завжди був мало не на другому плані, хоча навіть попри це, тут завжди старалися зробити якісь благородні зони починку, благородні території, благородні клумби, які ми бачимо на старих поштівках і світлинах, які, власне, передавали дух старого Львова. Тому дуже добре було б, якби в місті не запломбовували всі п'ятачки, всі ділянки не забудовані будівлями, а власне в тих зонах розташовували зелені зони, гарні мистецькі клумби, гарні дерево, гарні насадження, які б стали таким гарним і логічним доповненням туристичного Львова XXI століття", - зазначив Роман Метельський.
Він також додав, що сучасним урбаністам необхідно навчитися жити в злагоді з природою.
