Міграційна служба дуже болісно переживає процес передання повноважень місцевому самоврядуванню. Тому в місцевої влади виникло багато проблем у виготовленні паспортів. Хоча це дуже хороша стаття для наповнення місцевого бюджету. Про це 10 травня під час інтерв'ю-прес-конференції на тему: «Реформа з надання адмінпослуг у Львові: які послуги і як швидко отримують мешканці в Центрах з надання адмінпослуг (ЦНАПах). Ефективність роботи ЦНАПів”, яке відбулося у Львівському прес-клубі, повідомив заступник голови правління ЛГО “Центр досліджень місцевого самоврядування” Ігор Бригілевич.
За його словами, у Луцьку ЦНАПи впродовж дня обслуговують 800-900 мешканців. 80 відсотків з цих послуг – паспортні послуги.
- Мешканці сусідніх областей їздять до Луцька робити закордонні паспорти. Збираються разом, замовляють автобус, їдуть, здають документи, сплачують гроші, які йдуть до місцевого бюджету Луцька, - розповідає Ігор Бригілевич.
Він каже, що в Луцьку та Ковелі є єдині в Україні ЦНАПи, де стоїть обладнання для виготовлення закордонних паспортів. Це обладнання місто закуповувало самостійно. Тому що міграційна служба не бажає віддавати ані обладнання, ані грошові поступлення надходження від громадян.
Інші послуги, які є популярними в Луцьку, це – послуги реєстрації бізнесу і нерухомості та послуги з Держгеокадастру.
Торік Луцьк, за словами Ігоря Бригілевича, на послугах ЦНАПу заробив 19 млн гривень. А витратив на утримання ЦНАПів – 3 млн гривень.
Що стосується Львова, то тут міграційна служба продовжує дублювати окремі функції ЦНАПів.
- Згідно з Законом «Про адміністративні послуги», визначено, що якщо послуга надається через ЦНАП, прийом іншими суб’єктами має бути припинено. Але у Львові є паралельний прийом, зокрема в роботі міграційної служби. Ми запровадили надання послуг «вклеювання фото в паспорт», «заміна паспорта» , «виписка-прописка» . Але ці послуги надаються і міграційною службою, - каже начальник адміністративно-господарського управління Львівської міської ради Валентина Бартошик.
