Слухай онлайн

Музей Миколи Островського в Шепетівці перепрофілювали у Музей пропаганди

За зміну назви та профілю установи – з літературно-меморіального на історичний – 28 березня на 31-й позачерговій сесії Хмельницької обласної ради проголосували 46 депутатів, 8 були проти, 6 – утрималися.

Про це повідомила директорка музею Наталія Никонова, передає прес-служба УІНП.

Процес змін у Музеї Миколи Островського та пошуку нової назви почався задовго до цієї події. “Нагально питання пошуку напрямків подальшої діяльності постало перед колективом музею після прийняття декомунізаційних законів у 2015 році, – розповідає начальниця Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП Наталія Іванченко. – Проте й до цього колектив не сидів склавши руки: було внесено зміни до експозиції, розроблено екскурсійно-квестовий маршрут по місту, пропрацьовано екскурсійні програми. Музей залучав провідних експертів до вирішення непростих викликів, що постали перед ним”.

Про музей

У жовтні 2019 року Наталія Іванченко на запрошення директорки музею Наталії Никонової та її заступниці Марії Юзлової долучилася до команди, що напрацювала дорожню карту наступних кроків з реформування музейної установи. Після тривалих обговорень, врахування фахових порад експертів, наявних вихідних даних (музейні фонди, експозиція, специфіка архітектурного оформлення) та – головне – викликів сьогодення (інформаційної війни проти України з боку Росії) музейники прийняли рішення змінити профіль на історичний та назву на «Музей пропаганди», а також розробити нову наукову концепцію музею із залученням фахівців. Результатом спільної роботи стала також підготовка проєкту заявки до Українського культурного фонду на розробку нової концепції та створення експозиції, яка вже пройшла технічний та експертний відбір. Рух далі значною мірою залежить від ситуації з фінансуванням культурної сфери в країні.

“В основі нової наукової концепції буде осмислення природи та наслідків тоталітарного минулого крізь призму дослідження засобів, видів, механізмів впливу пропаганди на свідомість людей”, – розповіла Наталія Никонова.

Директорка музею також зазначила, що перепрофілювання дає змогу створити унікальну науково-дослідну та просвітницьку інституцію, яка досліджуватиме тоталітарну пропаганду в Україні та через розвінчання радянських міфів зміцнюватиме українську ідентичність. Також у музеї сподіваються, що він стане майданчиком для діалогу щодо пам’яті про тоталітарне минуле.

“Досвід перепрофілювання Музею Миколи Островського буде надзвичайно корисним для багатьох українських музеїв, – зазначає Наталія Іванченко. – Український інститут національної пам’яті в межах своїх повноважень і надалі сприятиме становленню Музею пропаганди як науково-дослідної установи з вивчення та популяризації знань про пропаганду та протидію їй, що сприятиме відновленню національної пам’яті українського народу, відстоюванню прав та свобод людини, формуванню навичок критичного осмислення історії, дієвого патріотизму та формуванню стійкої власної ідентичності”.

У рамках роботи над зміною профілю колектив музею також консультувався з Українським центром розвитку музейної справи, Українським комітетом Міжнародної ради музеїв та багатьма істориками.

Нагадаємо, що радянський письменник українського походження Микола Островський підпадає під дію Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, оскільки обіймав посади секретаря прикордонних райкомів комсомолу – Берездівського та згодом Ізяславського. У червні 1924 року був зарахований бійцем Окремого Шепетівського батальйону ЧОН (частина особливого призначення) Червоної армії, а в 1936 році йому було присвоєне звання бригадного комісара Політуправління ЧА. У зв’язку з цим ім’я Островського не може фігурувати в назвах об’єктів топоніміки, підприємств, установ, організацій. Також Микола Островський відомий своїм романом “Як гартувалася сталь”, який радянська влада активно використовувала у пропаганді. У своїх творах письменник транслював комуністичні погляди на українські національно-визвольні змагання 1917-1921 років.

Фото з фейсбук-сторінки Наталії Никонової

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");