Міжнародний валютний фонд пропонує створити єдиний акціонерний холдинг, яким будуть керувати спеціально визначені управлінці, що матимуть контроль за активами державних підприємств. Така пропозиція міститься у звіті МВФ про технічну допомогу в реформі управління держмайном і нагляду за ним. Передбачено, що управляючі менеджери будуть залучені з приватного бізнесу. Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Пропозиція МВФ створити єдиний мега-холдинг, який об’єднає найбільші та найпривабливіші підприємства України, приведе до формування єдиного центру корупції навзамін існуючим декільком центрам корупції у кожній із галузей економіки. Схоже, що МВФ розчарувався в ідеї швидкої перемоги над корупцією в Україні. Відповідно, МВФ вирішив піти старим перевіреним шляхом: для того, щоб побороти корупцію потрібно її очолити.
До того ж, ключовою ідеєю такого мега-холдингу має стати не просто участь, а керування з боку так званих міжнародних партнерів України – МВФ, ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк. До цього часу кредитори цілком законно претендували на контроль за використанням наданих коштів. Нині ж ці «партнери» непомітним рухом змінять свій статус із звичайних контролерів до учасників корупційних схем.
Вже зараз можна сказати, що таке міжнародно-корупційне партнерство прослідковується у рамках 300-мільйонного кредиту ЄБРР для «Нафтогазу», який використовується для закупівлі реверсного газу у ЄС. Така ж доля чекає на наступний 500-мільйонний кредит Світового банку.
Адже зважаючи на те, що корупція не лише залишилася, а й зросла у масштабах, то вигідніше стало контролювати не просто баланс коштів, а їх цільове використання.
Як відомо, із середини 2015 року МВФ та уряд активно обговорюють можливість створення або єдиної холдингової компанії, або сім державних холдингів. Статутний капітал умовної компанії «Укрхолдінга» пропонують сформувати шляхом передачі в його склад НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Укргідроенерго», НАК «Надра України», «Будівельна компанія «Укрбуд», ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», Український банк реконструкції і розвитку, Державний ощадний банк України, Родовід банк, Державний експортно-імпортний банк України, ПАТ «Турбоатом», ВАТ «Хартрон», Акціонерний банк «Укргазбанк».
Хоча позиції у владі не є єдиною. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк пропонує вивести державні компанії з-під підпорядкування міністерств і створити на їх базі не один, а сім держхолдингів: «Я буду пропонувати членам уряду вивести всі держкомпанії з-під підпорядкування міністерств і міністрів. Міністр не повинен керувати власністю. Міністр повинен визначати держполітику. Виведені компанії повинні сформувати сім держхолдингів, які будуть управлятися незалежними директорами через призначення на відкритому конкурсі за участю наших міжнародних партнерів».
Водночас Міністерство економіки пропонувало створити єдиний держхолдинг. Зрештою, це не дивує, оскільки Мінекономіки очолює Айварас Абромавчіюс, який не відстоює інтереси держави, а є абсолютною маріонеткою в руках МВФ, ЄБРР, Світового банку, інших кредиторів та повністю виконує їх вказівки.
Стосовно єдиного мега-холдингу, то дивує позиція МВФ, який пропонує та відстоює застарілий метод управління для економіки України. Адже у ЄС практично відсутній досвід створення таких мега-холдингів, а навпаки протягом останніх 15 років пропагується і реалізується ідея розділення впливів та економічна децентралізації. Тим паче у Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії, Словаччині, які проходили схожий до українського шлях, МВФ подібних ідей не пропонував.
Неповноцінність ідеї МВФ особливо видно на прикладі «Нафтогазу». Адже «енергопакети» ЄС передбачають розділення монополіста «Нафтогазу» на три окремі напрямки – продаж, видобуток і транспортування ресурсів. Про який єдиний холдинг можна у такому випадку говорити?
Зрештою, у всіх компаній та банків, які пропонують включити у мега-холдинг, немає ринкової капіталізації – їх акції не котуються на міжнародних біржах, вони не здійснювали IPO, вони не проходили передпродажний аудит. Відповідно, навіть на даний момент немає розуміння, яку ефективну роль зможе відігравати кожне із підприємств у новому мега-холдингу. Відповідно, єдина ціль створення такого мега-холдингу – це концентрація корупції в одному місці; контроль за майном, яке можна буде приватизувати; посилення монополізму на ринках України.
