Слухай онлайн
Здоров'я

На Львівщині виявили низький вміст йоду у воді: Ризик йододефіциту збільшується

Згідно зі статистикою у цілому світі на йододефіцитні захворювання хворіють близько 200 мільйонів людей, Україна посідає високе місце в цьому антирейтингу. Чому ж варто звернути увагу на цю проблему та як вберегти своє здоров’я читайте в матеріалі Гал-інфо.

До дослідницько-просвітнього проєкту “Грам/моль” долучилися 2 громадські організації: “Батьки в дії” та “Адвокаційно-аналітична платформа “Час громад”. Як розповіла на сьогоднішньому брифінгу керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко, проєкт створений для того аби вберегти здоров’я та інтелектуальний потенціал мешканців Львівщини.  

1/1

“На сьогодні питання йододефіциту дуже гостро стоїть в молодих сім’ях, зокрема молодих батьків і маленьких дітей. На жаль, останні коректні дані Всеукраїнського дослідження про те скільки людей в державі хворіють на йододефіцитні захворювання проводилися ще у 2002 році. І 20 років тому вже 80% дітей народжувалися з високим ризиком отримання йододефіцитних захворювань. Тому ми вирішили підняти це питання для початку на Львівщині, а згодом надіємось й на національному рівні”, - зазначила ініціаторка проєкту та активістка ГО «Батьки в дії» Анастасія Карп’як. 

Про вплив йоду на організм розповіла професорка кафедри ендокринології ЛНМУ ім. Д. Галицького Вікторія Сергієнко: 

“Йод потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм. Загалом протягом всього життя людина споживає приблизно 3-5 грамів йоду, що дорівнює близько 1 чайної ложки.  Проблема полягає в тому, що йод є мікроелементом, він ніяк не синтезується в організмі, тому ми повинні вживати його щоденно. Адже саме щоденний прийом забезпечить нам достатню кількість гормонів щитовидної залози”.

Для чого людині гормони щитоподібної залози? 

Щитовидна залоза - це ендокринний орган, який надзвичайно важливий для всього організму, бо виконує роль захисного щита впливаючи на імунну, нервову, серцево-судинну системи, обмін речовин та роботу статевих органів. 

“За умови її поганої функції, ми не зможемо фізично і розумово працювати, а жінки не зможуть планувати вагітність”, - додала Вікторія Сергієнко.

Варто зазначити, що нестача йоду в організмі людини справді призводить до сумних наслідків. Адже це впливає як на ендокринну систему, де відбувається збільшення щитовидної залози (зоб), порушуються обмінні процеси так і на порушення травлення, мозок та репродуктивну систему (загроза переривання вагітності, непліддя). 

Саме тому, громадські організації спільно з Львівським обласним центром контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України впродовж трьох місяців досліджували воду на вміст йоду у Львівській області, адже вода є одним з ресурсів, яка найчастіше компенсує нестачу мікроелемента в організмі людини. 

Для аналізу відбирались проби води в основних природних джерелах, куди люди звикли їздити набирати воду, а також у окремих межах централізованого водопостачання. 

Результати дослідження проби показали, що найгірша ситуація з недостатньою концентрацією йоду у воді в Яворівському та Львівському районах. Трохи краща ситуація в Самбірському районі, однак на певних територіях вміст йоду є набагато нижчим за нормативний показник. Дрогобицький та Стрийський райони знаходяться в межах норми. 

В пунктах з недостатньою концентрацією йоду у воді, людям необхідно компенсувати нестачу йоду. Це можна зробити за допомогою харчових продуктів рослинного і тваринного походження, які багаті на цей мікроелемент. 

Серед них морепродукти: морська капуста, кальмари, фейхоа, камбала. креветки. Також йод міститься в картоплі, свинині, яловичині, крупах та фруктах. Детальніше з продуктами можна ознайомитись в таблиці нижче. 

Додамо, що існує добова норма споживання йоду: 

  • діти до 6 років - 90 мкг
  • діти 6-12 років - 120 мкг
  • жінки, чоловіки - 150 мкг
  • вагітні жінки - 200 мкг

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ