За перше півріччя 2009 року служба державного нагляду Держспоживстандарту України перевірила 937,8 тонн молочної продукції на підприємствах-виробниках та на підприємствах, що спеціалізуються на зберіганні та оптовій реалізації молочної продукції. Вимогам нормативних документів не відповідало 76,9 тонн (19,3 %). Про це повідомила прес-служба Держспоживстандарту.
Зокрема, територіальні органи Держспоживстандарту перевірили згущене молоко, вершкове масло, сметану та іншу кисломолочну продукцію. Під час перевірок виявлено продукцію, в якій молочний жир частково було замінено рослинними жирами, зокрема пальмовою олією. Це свідчить про наявність на споживчому ринку фальсифікованих молочних продуктів.У кисломолочних продуктах виявлено перевищений вміст бензойної кислоти, що становить особливий ризик у продуктах харчування для немовлят. При цьому, вміст бензойної кислоти у продуктах харчування не нормується чинними «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» від 01.08.1989 №5061-89 (МБТ), які були розроблені ще за радянських часів. У той самий час, значна частина забруднювачів харчових продуктів (найперше пестицидів, гормональних препаратів, мікотоксинів тощо), що зазначені в МБТ, не використовується у виробництві вже багато років.
Серед основних порушень, виявлених під час перевірок, слід назвати недостовірне інформування споживача про характеристики продукції. Сьогодні на внутрішньому споживчому ринку з’явилися термізовані кисломолочні продукти, в яких відсутні корисні життєздатні клітини мікроорганізмів, але на маркуванні ця продукція зазначена як натуральні йогурти та сирки, що є введенням в оману споживачів.
Також молочними називають продукти, виготовлені методом відновлення із сухого знежиреного молока, вершків сухих, лактози, сухої сироватки та води. При цьому, сухе знежирене молоко, вершки сухі, лактоза, суха сироватка, маслянка тощо Законом України «Про молоко і молочні продукти» не віднесені до молочної сировини.
На якість вітчизняної молочної продукції негативно впливає низька якість сировини, зокрема молока. Так, в Україні допустима норма бактеріального обсіменіння молока у 6 разів більша за аналогічні норми Європейського Союзу. Тобто, за українськими нормами допустима кількість бактерій в молоці у 6 разів перевищує європейські норми. При цьому, в більшості приватних господарств та переробних підприємств не запроваджені системи управління безпечністю харчових продуктів, які б мали забезпечувати дотримання сучасних санітарно-гігієнічних вимог до процесу виробництва та переробки молочної сировини.
Не всі вітчизняні підприємства з виробництва харчової продукції мають власні лабораторії для виробничого контролю. А практика укладання договорів зі сторонніми лабораторіями не завжди є ефективною і не гарантує випуску продукції належної якості та безпеки.
Ще однією причиною наявності на внутрішньому ринку неякісних молочних продуктів є те, що чинною нормативною базою під час їхнього виробництва дозволено використання рослинних жирів, емульгаторів, стабілізаторів, ароматизаторів ідентичних натуральним та інших харчових добавок, на які відсутні державні санітарні норми та методики контролю їхнього вмісту у продукції. При цьому, в Європейському Союзі використання харчових добавок регламентовано директивами, прийнятими ще в першій половині 1990-их років (Директиви ЄС №94/35 від 30.06.1994, №94/36 від 30.06.1994, №95/2 від 20.02.1995).
