Громадськість району, духовенство, представники влади, молодь прийшли віддати шану славетному земляку, духовному просвітителю, письменнику, поету і мислителю, інформує пресслужба Львівської ОВА.
Вже традиційно у першу неділю серпня біля Пам’ятного Хреста на Білій горі поблизу села Підлисся Золочівського району відбулося духовно-мистецьке свято «Світло Маркіяна».
Розпочався захід із Архієрейської Божественної літургії, яку очолив Владика Володимир Груца.
Опісля - панахида та покладання квітів до могили Січових Стрільців Української Галицької армії.
Завершилось дійство виступами мистецьких колективів Золочівщини, які виконували пісні та художні номери патріотичного спрямування.
Довідково
Отець Маркіян Шашкевич – народився в селі Підлисся (тепер Золочівський район, Львівська область) в родині греко-католицького священника. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету.
1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гостями.
14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви).
1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в Гумниськах, потім — в Нестаничах Холоївського деканату і Новосілках.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності».
