Ці кризи, зокрема, супроводжувалися зростанням безробіття й зниженням трудових доходів
Фото: Depositphotos
За останні п'ять років українська економіка зіткнулася з двома великими потрясіннями: пандемією COVID-19 у 2020 році та повномасштабним вторгненням рф з 2022 року.
Про це у телеграмі пише Нацбанк України.
Ці кризи, зокрема, супроводжувалися зростанням безробіття й зниженням трудових доходів.
Водночас, попри спільний негативний вплив на ринок праці, кожна з криз мала свою специфіку.
По-перше, брак кадрів гостріше позначився на діяльності підприємств після повномасштабного вторгнення.
Результати опитувань підприємств засвідчили, що під час коронакризи більша кількість підприємств відчували брак кадрів. Так, лише 12% респондентів не відчували нестачі персоналу під час пандемії, натомість в умовах повномасштабної війни – 36%.
Проте негативний вплив нестачі персоналу на діяльність підприємств значно посилився саме під час повномасштабної війни: з 26% у 2022 році до 38% у 2024 році.
Це пояснюється, зокрема, й тим, що економічний шок для значної частини підприємств загалом був масштабнішим, незважаючи на те, що під час воєнного стану вони працюють не на повну потужність.
По-друге, після повномасштабного вторгнення посилилися структурні диспропорції на ринку праці – невідповідність навичок пошукачів роботи вимогам роботодавців.
Якщо у 2021 році на це нарікали лише 2% опитаних підприємств, то у 2023 році – 16%, а ще 11% зазначили недостатню кваліфікацію претендентів.
Такі відмінності, ймовірно, зумовлені суттєвішим звуженням ринку праці після повномасштабного вторгнення. За оцінками НБУ, у 2023 році кількість людей, які рахуються робочою силою, скоротилася більш ніж на чверть порівняно з 2021 роком.
Майже половину цього скорочення зумовила зовнішня міграція. Серед інших чинників: мобілізація, що найбільше вплинула на такі галузі, як будівництво, транспорт, добувна промисловість, а також демографічні втрати, тимчасова окупація, перехід до економічно неактивного населення.
По-третє, під час війни змінилося ставлення підприємств до питань оплати праці.
Конкуренція за працівників посилилася. Наразі бізнес готовий підвищувати зарплати, щоб утримувати власний персонал. Натомість під час ковідної кризи підприємства відмовлялися від найму через завищені зарплатні очікування працівників.
На етапі відновлення вагомим ресурсом для поліпшення ситуації на ринку праці мають стати спільні зусилля бізнесу та держави щодо повернення мігрантів та розвитку інклюзивного робочого середовища – інтеграції ветеранів та осіб з інвалідністю.
