Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у понеділок розпочав дводенний візит до Польщі. Його країна вже декілька років бореться з серйозними економічними негараздами. У зв’язку з цим Назарбаєв зацікавленний у пошуку партнерів у Європейському Союзі.
Економічні проблеми Казахстану розпочалися два роки тому в зв’язку з падінням цін на нафту. Однак, як підкреслює Конрад Заштовт з Польського інституту міжнародних справ, це не усі негаразди цієї держави.
– Казахстан є членом Євразійського економічного союзу, який, звісно, не сприяє співпраці з країнами з-поза себе, встановлюючи різноманітні митні і тарифні бар’єри.
Євразійський економічний союз хоч і був ініціативою самого президента Казахстану, сьогодні виявився знаряддям в руках Москви, котра намагається таким чином контролювати частину країн колишнього Радянського Союзу, що входять до цього економічного об’єднання.
Алєксандра Яросєвич із Центру східних досліджень додає, що співпраця з Євросоюзом залишається дуже важливою для Астани.
– Казахстан є такою державою Середньої Азії, яка найбільше зацікавлена у співпраці з Європейським Союзом. Про це, зокрема, свідчить підписання розширеного договору про співпрацю і партнерство в грудні минулого року. А окрім цього, Казахстан є такою середньоазіатською країною, що має поглиблений договір. При тому такий його поглиблений характер було приготовано за ініціативою Казахстану.
Експертка додає, що успіх цієї співпраці залежить однак від Москви.
– Європейський Союз і Захід – це досить важлива точка відліку для Казахстану. Слід, натомість, пам’ятати, що його відносини з Заходом ніколи не сягатимуть такого рівня, котрий призвів би до виникнення загрози Казахстану з боку Росії.
У Варшаві президент Назарбаєв мав заплановані зустрічі з президентом Анджеєм Дудою та прем’єркою Беатою Шидло. Одночасно з візитом відбувається Польсько-казахстанський економічний форум.
Головна економістка Поштового банку Моніка Куртек підкреслює, що Казахстан є такою країною, з котрою варто встановлювати економічні відносини.
– Це країна з досить великими і добрими перспективами попри те, що темп економічного зростання в цьому році у Казахстані уповільнився. Однак, їхнє фінансове положення та ситуація з безробіттям мають непогані показники. Економічний спад, напевно, пов’язаний з тим, що діється в Росії. Але є шанси, що у майбутньому в цій країні спостерігатиметься зростання. Отже, це перспективний ринок.
Моніка Куртек нагадує, що польські фірми вже багато років співпрацюють з казахстанським бізнесом:
– Казахстан є четвертим торговельним партнером Польщі, якщо ми говоримо про східні країни. Він є нашим головним покупцем виробів машинобудівельної, хімічної та металургійної галузей, а також сільськогосподарської продукції. В Казахстані, зокрема, присутні майже двісті польських фірм. Це як малі, так і середні підприємства.
Під час візиту президента Назарбаєва та представників казахастанського бізнесу заплановано підписання кількох торговельних декларацій. Шанси на співпрацю мають, зокрема, фірми, що представляють польську харчову та машинобудівельну галузі.
Слід, однак, зазначити, що не всі у Польщі раді приїзду очільника Казахстану. У понеділок проти нього протестує Казахстанська община – Wspólnota Kazachska. Об’єднання, що представляє частину казахстанської опозиції, опівдні зорганізувало пікет під Президентським палацом у Варшаві. Завдяки цьому активісти прагнуть звернути увагу на порушення режимом Нурсултана Назарбаєва прав людини.
Баллі Мажец з Казахстанської общини закликала польську владу вступитися за долю казахів хоч би з огляду на заслання поляків до цієї країни у сталінські часи. Як вона заявила, режим Нурсултана Назарбаєва порушує права людини та громадянські свободи, а Казахстанська община намагається звернути на це увагу:
– Ми організовуємо пікет, оскільки сьогоднішній Казахстан – це обмеження політичних прав і свободи слова, арешти і ув’язнення опонентів влади, відсутність незалежного суду та всюдисуща корупція. Ми – опозиція, котра організовує цей пікет – не виступаємо проти співпраці Польщі та Казахстану. Проте, ми знаємо, що протягом останніх 25 років вже були спроби [таку співпрацю налагодити], були візити польських президентів до Казахстану, бізнесменів. Однак нічого це не дало. Самі лише обіцянки.
Варто також додати, що востаннє Нурсултан Назарбаєв був у Польщі в 2002 році. П’ятьма роками пізніше Казахстан відвідав тогочасний президент Польщі Лєх Качинський.
