Слухай онлайн
Cуспільство

НАЗК звинуватили у спробі сприяти корумпованим чиновникам

Національне антикорупційне бюро України категорично не погоджується із рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 №1375, в якому НАЗК на свій розсуд тлумачить окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» в частині розслідування злочинів, передбачених статтями 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України. Про це повідомили в НАБУ.

Рекомендації НАЗК щодо умов розслідування злочинів за статтями 366-1 та 368-2 суперечать законодавству та не можуть бути застосовані

 На думку Національного бюро, запропоноване роз’яснення Агентства є юридично необґрунтованим та таким, що може сприяти корумпованим чиновникам в ухиленні від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та внесення недостовірних даних до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

Нагадуємо, що у вказаному роз’ясненні НАЗК встановлює необхідну обов’язкову наявністькількох умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 КК України. На думку НАЗК, слідчий не може розпочати досудове розслідування, поки НАЗК не здійснить повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та не встановить за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства. Встановлені факти до того ж, згідно з роз’ясненням, мають бути відображені у відповідному рішенні НАЗК, складеному за наслідком такої перевірки.

Ухваливши згадане рішення, НАЗК не лише вийшло за межі своїх повноважень, намагаючись змінити визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок початку досудового розслідування, а й фактично перейняло повноваження Конституційного Суду України.

Зокрема, відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Висновки, викладені в рішенні НАЗК за результатами перевірки декларації, не можуть розглядатися як єдине можливе джерело обставин, які свідчать про декларування недостовірної інформації чи незаконне збагачення.

Враховуючи, що НАЗК не є органом досудового розслідування та не має повноважень збирати докази, його можливості одержати фактичні дані, які можуть свідчити про вчинення злочинів, передбачених статтями 366-1 і 368-2 КК України, є значно вужчими порівняно з відповідними органами. Тому під час прийняття рішень щодо наявності або відсутності ознак декларування недостовірної інформації чи незаконного збагачення НАЗК має у своєму розпорядженні набагато менший обсяг інформації, ніж можливо здобути під час проведення досудового розслідування.

Крім цього, варто зауважити, що протягом 2017 року від НАЗК до Національного бюро надійшло лише чотири висновки за результатами перевірок, якими виявлено ознаки кримінального корупційного правопорушення, в той час як від громадських організацій та ЗМІ надійшли десятки заяв і звернень про можливе незаконне збагачення посадовців або внесення ними недостовірної інформації до е-декларацій.

Щодо процесу здійснення досудового розслідування, то для доведення події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого, форми вини, мотиву і мети вчинення злочину, виду і розміру завданої шкоди тощо (ст. 91 КПК України) Кримінальний процесуальний кодекс передбачає низку процесуальних джерел доказів, як-от: показання, речові докази, документи, висновки експертів тощо. Водночас, згідно з вимогами статті 94 КПК України у процесі доказування для слідчого, прокурора жоден доказ не має наперед встановленої сили. Вирішальне значення має сукупність зібраних доказів – із точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Відтак висновок НАЗК юридично має силу документа, що оцінюється на рівні з іншими доказами у кримінальному провадженні за фактами правопорушень, кваліфікованих за  статтями 366-1 та 368-2 КК України.

Наголошуємо, Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено повноважень НАЗК щодо надання роз’яснень Закону України «Про запобігання корупції» (окрім питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулюванням конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримання подарунків та термінів, визначених в Законі України «Про політичні партії в Україні») та інших актів законодавства. Відповідно, такі неофіційні тлумачення кримінального та кримінального процесуального законодавства України, які викладено у згаданому роз’ясненні, не є джерелом права.

Таким чином, роз’яснення НАЗК суперечить вимогам чинного законодавства та не може бути застосоване у практичній діяльності правоохоронних органів України. З цією позицією погоджується Рада громадського контролю Національного бюро та визнані фахівці у галузі кримінального права і кримінального процесу (https://ru-ru.facebook.com/kontrolNABU).

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...