5 липня 1941 року нацисти заарештували лідера Організації українських націоналістів Степана Бандеру та його заступника Ярослава Стецька.
Затримали за відмову відкликати Акт відновлення Української Держави. Його проголосили 30 червня у Львові. Нацисти не хотіли незалежності України, пише gazeta.ua.
Бандеру арештували біля Белза в сучасному Червоноградському районі Львівської області. Він перебував у берлінській поліцейській тюрмі на Принцреґентен-штрасе. У січні 1942-го Бандеру перевели до концтабору Заксенгаузен. Перебував там у відокремленому бараці Целленбау. Там так само утримували і Стецька.
Того ж дня затримали майже 300 членів ОУН. 15 із них розстріляли.
Бандері й Стецькові пропонували створити підконтрольну Крайову раду й Дорадчу раду при Райхскомісаріаті. Ті відмовилися.
"Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну й вільну Україну. Ми боремося за українські ідеї й мету. ОУН - єдина організація, що вела боротьбу, і вона має право на підставі тої боротьби творити уряд", – заявив Бандера заступнику державного секретаря генерал-губернаторства Ернесту Кундту.
Українці в Берліні взялися збирати допомогу для дружин і дітей арештованих націоналістів. Від старшин батальйонів Роланд і Нахтігаль зв'язковими в Берлін передали 30 тис. марок і харчі.
30 червня 1941 року в окупованому німцями Львові проголосили створення Української Держави та сформували уряд - Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. Українську Державу за два місяці після створення ліквідували.
